DOI: https://doi.org/10.31073/mvis201908-10

Вплив технологічних заходів вирощування різних видів еспарцету на динаміку накопичення біомаси та її структуру

H. I. Demydas, E. S. Lykhosherst, L. M. Burko

Анотація


Мета. Встановити закономірності формування високопродуктивних фітоценозів еспарцету залежно від виду і сорту, удобрення та висоти скошування рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Експериментальні дослідження проведено впродовж 2016–2018 рр. на полях Агрономічної дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Пшеничне, Васильківський район Київської області). Погодні умови в роки досліджень були доволі складними для вирощування багаторічних трав. Близьку до норми кількість опадів спостерігали лише у 2016 р. Вивчали еспарцет трьох видів – посівний, закавказький та піщаний. Облік і спостереження в дослідах проводили за загальноприйнятими методиками. Результати. У середньому за 2016–2018 рр. на неудобрених ділянках збільшення рівня скошування від 5 до 15 см зумовило зменшення висоти травостою еспарцету посівного у другому укосі майже на 7 см, еспарцету закавказького та піщаного – відповідно на 4 см і 2 см, а за повного мінерального удобрення та проведення інокуляції насіння – у еспарцету посівного на 9 см, закавказького – на 4 см, піщаного – на 2 см. Отже, на висоту травостою еспарцету посівного виду як на неудобрених ділянках, так і за повного чи фосфорно-калійного удобрення найбільш негативно впливає збільшення висоти скошування рослин. Структура рослини істотно залежала від виду еспарцету, мінерального удобрення та року використання травостоїв. Аналіз зеленої маси еспарцету у фазі цвітіння свідчить, що показники зеленої маси зразка з 10 рослин (109–151 г залежно від виду еспарцету) в перший рік використання травостою найменшими були на неудобрених посівах, найнижчими були також показники маси листя (37–45 г) та стебел (64–96 г). Висновки. Висота скошування рослин у першому укосі є важливим чинником у формуванні висоти травостоїв еспарцету в наступних сінокосах. За збільшення висоти скошування з 5 до 15 см втрачається не тільки пряма врожайність першого укосу, але це негативно впливає й на врожайність наступних укосів. За трирічного дослідження найпродуктивнішим виявився еспарцет посівного виду, який незалежно від удобрення та року вирощування формував найвищу врожайність зеленої маси. У середньому за три роки досліджень (2016–2018) маса листя посівного еспарцету від загальної маси зразка з 10 рослин становила 28,7 %, стебла – 64,0 %, суцвіття – 7,3%, закавказького – відповідно 31,9, 61,5 і 6,6 %, піщаного – 33,9, 59,3 і 6,8 %.

Ключові слова


еспарцет посівний; еспарцет закавказький; еспарцет піщаний; удобрення; інокуляція; травостій; структура зеленої маси

Повний текст:

PDF

Посилання


Demydas, H. I., Lykhosherst, E. S., & Svystunova, I. V. (2017). Sainfoin – perspective culture in forage production. Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Series Agronomy, 269, 17–23. [in Ukrainian]

Rudnytskyi, B. O. (2003). Improvement of elements of legume growing technology on fodder and seeds. Feeds and Feed Production, 51, 43–51. [in Ukrainian]

Snizhko, S. I., Skrynyk, O. A., & Shcherban, I. M. (2007). Features of duration of a vegetative period and a period of active vegetation on the territory of Ukraine (tendencies of change that are caused global warming). Ukrainian Hydrometeorological Journal, 2, 119–128. [in Ukrainian].

Holoborodko, S. P., Naidonov, V. H., & Halchenko, N. M. (2010).Land Conservation in Ukraine: State and Prospects. Kherson: Ailant. [in Ukrainian]

Demidas G., & Avramchuk, B. (2013). Formation of leaf surface depend on seed rates, methods of sowing and fertilizing.) Journal of Lviv National Agrarian University. Series Agronomy, 17(2), 388–391. [in Ukrainian]

Ikonnikov, A. N. (2007). Effect of nitrogen fertilizers and trace elements on the yield of perennial grasses. Agrarian Science, 3, 16–19. [in Russian]

Yepifanov, V. S., Savel’yev, G. D., & Yepifanova, I. V. (2001). Species and variety testing perennial legumes. Feed Production, 10, 22–24. [in Russian]

Matkevych, V. T., Savranchuk, V. V., Kolomiets, L. V., & Reznichenko, V. P. (2006). Perennial Legume Grasses. Kirovohrad: N.p. [in Ukrainian]

Kartamyshev, N. I., Balabanov, S. S., Prihod’ko, B. Yu., Prihod’ko, V. Yu., & Bogachev, N. V. (2002). Biologization of agriculture: fertilizers and tillage. Zemledelie, 3, 6–7 [in Russian]

Durnev, G. I., Kolomeychenko, V. V., & Osin, A. A. (2001). The productivity of perennial legumes for haying. Feed Production, 7, 31–32. [in Russian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Демидась Г. І., Лихошерст Е. С., Свистунова І. В. Еспарцет – перспективна культура в кормовиробництві. Науковий вісник НУБіП України. Серія Агрономія. 2017. Вип. 269. С. 17–23.

 

2. Рудницький Б. О. Удосконалення елементів технологій вирощування бобових трав на корм та насіння. Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. Вінниця, 2003. Вип. 51. С. 43–51.

 

3. Сніжко С. І., Скриник О. А., Щербань І. М. Особливості тривалості вегетаційного періоду і періоду активної вегетації на території України (тенденції зміни внаслідок глобального потепління). Український гідрометеорологічний журнал. 2007. № 2. С. 119–128.

 

4. Голобородько С. П., Найдьонов В. Г., Гальченко Н. М. Консервація земель в Україні: стан і перспективи. Херсон : Айлант, 2010. 92 с.

 

5. Демидась Г. І., Аврамчук Б. В. Формування листкової поверхні еспарцету посівного залежно від норм висіву, способу сівби та удобрення. Вісник Львівського НАУ. Серія Агрономія. 2013. № 17(2). С. 388–391.

 

6. Иконников А. Н. Влияние азотных удобрений и микроэлементов на урожайность многолетних трав. Аграрная наука. 2007. № 3. С. 16–19.

 

7. Епифанов В. С., Савельев Г. Д., Епифанова И. В. Видосортоиспытание многолетних бобовых трав. Кормопроизводство. 2001. № 10. С. 22–24.

 

8. Маткевич В. Т., Савранчук В. В., Коломієць Л. В., Резніченко В. П. Багаторічні бобові трави. Кіровоград : [б. в.], 2006. 20 с.

 

9. Картамышев Н. И., Балабанов С. С., Приходько Б. Ю., Приходько В. Ю., Богачев Н. В. Биологизация земледелия: удобрения и обработка почвы. Земледелие. 2002. № 3. С. 6–7.

 

10. Дурнев Г. И., Коломейченко В. В., Осин А. А. Продуктивность многолетних бобовых трав при сенокосном использовании. Кормопроизводство. 2001. № 7. С. 31–32.





ISSN 2518-7910