DOI: https://doi.org/10.31073/mvis201908-02

Джерела стійкості пшениці озимої проти церкоспорельозної прикореневої гнилі

L. A. Murashko, T. I. Mukha

Анотація


Мета. Вивчення колекційних зразків пшениці озимої на стійкість проти збудника церкоспорельозної прикореневої гнилі на штучному інфекційному фоні та виявлення серед них ефективних джерел стійкості для використання в селекції. Методи. Польовий (створення штучного інфекційного фону, обліки прояву хвороби) та лабораторний (виділення збудника Рseudocercosporella herpotrichoides у чисту культуру, напрацювання інокулюму). Упродовж 2016–2018 рр. на полях відділу захисту рослин Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН вивчали 173 колекційних зразки різного еколого-географічного походження на штучному інфекційному фоні Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.), що створювали шляхом обприскування рослин пшениці озимої ранньою весною (фаза кущіння) гомогенатом міцелію, для напрацювання якого використовували штами місцевої популяції збудника. Обліки прояву хвороби проводили у фазі молочно-воскової стиглості пшениці озимої згідно з методикою Всесоюзного інституту рослинництва (1976). Результати. За період досліджень не виявлено імунних проти збудника церкоспорельозу сортозразків пшениці озимої. Середній розвиток церкоспорельозної прикореневої гнилі на рослинах у роки досліджень варіював від 12,2 % (2017 р.) до 31,3 % (2018 р.). Серед досліджуваного матеріалу відносну стійкість проти церкоспорельозної прикореневої гнилі мали 28 сортозразків пшениці озимої, серед яких кращими виявилися 13 колекційних зразків: Mukhrau (GEO), Ignis (SVK), Lukillus (AUT), Rada (SVK), Famulus (DEU), Beres (HUN), SG-RU8096 (CZE), LIMAN (ROU), Bluskawice (POL), Патриарх (RUS), Рея (UKR), Зиск (UKR) та Gerek (TUR). Упродовж трьох років досліджень у польових умовах на штучному інфекційному фоні вони показали стабільну відносну стійкість проти цього збудника. Помірну стійкість проявили 116 сортів пшениці озимої, решта мали сприйнятливість та високу сприйнятливість до збудника церкоспорельозу на пізніх етапах органогенезу. Висновки. Виділено 13 джерел відносної стійкості проти збудника церкоспорельозної прикореневої гнилі, які є цінним вихідним матеріалом для селекції сортів, стійких проти збудника Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.).

Ключові слова


пшениця; Рseudocercosporella herpotrichoides (Fron.); сорти; штучний інфекційний фон

Повний текст:

PDF

Посилання


Fedorenko, V. P., & Retman, S. V. (2004). Four basic principles. Plant Protection, 1, 3–4. [in Ukrainian]

Chmyr, S. M. (2007). Development strategy of grain husbandry. News of Agrarian Sciences, 9, 63–65. [in Ukrainian]

Kovalyshyna, G, M., Dmytrenko, Yu. M., Demydov, O. A., Mukha, T. I., & Murashko, L A. (2017). Winter wheat breeding for disease resistance. Scientific Journal of National University of Life and Environmental Science of Ukraine: Agronomy, 269, 99–110. [in Ukrainian]

Kwiatek, M., Wiśniewska, H., Kaczmarek, Z., Korbas, M., Gawłowska, M., Majka, M., Pankiewicz, K., Danielewicz, J., & Belter, J. (2015). Using markers and field evaluation to identify the source of eyespot resistance gene Pch1 in the collection of wheat breeding lines. Cereal Research Communications, 43(4), 638–648. doi: 10.1556/0806.43.2015.024

Fedorenko, V. P. (2004). Diseases of the grain field. Plant Protection, 1, 1–2. [in Ukrainian]

Chulkina, V. A., & Toropova, E. Yu. (2004). Root rots. Plant Protection and Quarantine, 2, 16–18. [in Russian]

Korshunova, A. F., Chumakov, A. E., & Shchekochikhina, R. I. (1976). Control of Wheat Root Rots. Leningrad: Kolos. [in Russian]

Afanasieva, O.H. (2015). Resistance of winter wheat sort samples against cercosporella. Plant Quarantine and Protection, 6, 3–5. [in Ukrainian]

Dudka, Ye. L. (Ed.). (1999). Winter Wheat Protection from Diseases. Dnipropetrovsk: Nova Ideolohiia. [in Ukrainian]

Naumova, N. A. (1970). Seed Analysis for Fungal and Bacterial Infection. Leningrad: Kolos. [in Russian]

Demina, E. A., & Kincharov, A. I. (2010). Pathogenicity and harmfulness of wheat root rot pathogens in Samara region. Plant Protection and Quarantine, 11, 23–24. [in Russian]

Grigor’yev, M. F. (1976). Guidelines for the Study of Crop Resistance against Root Rot. Leningrad: N.p. [in Russian]

Volkodav, V. V. (Ed.). (2000). Methods of State Strain Testing of Crops. General Part. Kyiv: N.p. [in Ukrainian]

Trybel, S. O., Hetman, M. V., Stryhun, O. O., Kovalyshyna, H. M., & Andriushchenko, A. V. (2010). Methodology of Assessing Wheat Varieties Resistance to Pests and Pathogens. S. O. Trybel (Ed.). Kyiv: Kolobih. [in Ukrainian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Федоренко В. П., Ретьман С. В. Чотири основоположних принципи. Захист рослин. 2004. № 1. С. 3–4.

 

2. Чмирь С. М. Стратегія розвитку зернового господарства. Вісник аграрної науки. 2007. № 9. С. 63–65.

 

3. Ковалишина Г. М., Дмитренко Ю. М., Демидов О. А., Муха Т. І., Мурашко Л. А. Селекція пшениці озимої на стійкість проти хвороб. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія. 2017. Вип. 269. С. 99–110.

 

4. Kwiatek M., Wiśniewska H., Kaczmarek Z., Korbas M., Gawłowska M., Majka M., Pankiewicz K., Danielewicz J., Belter J. Using markers and field evaluation to identify the source of eyespot resistance gene Pch1 in the collection of wheat breeding lines. Cereal Research Communications. 2015. Vol. 43, No. 4. P. 638–648. doi: 10.1556/0806.43.2015.024

 

5. Федоренко В. П. Хвороби зернового поля. Захист рослин. 2004. № 1. С. 1–2.

 

6. Чулкина В. А., Торопова Е. Ю. Корневые гнили. Защита и карантин растений. 2004. № 2. С. 16–18.

 

7. Коршунова А. Ф., Чумаков А. Е., Щекочихина Р. И. Защита пшеницы от корневых гнилей. Ленинград : Колос, 1976. 184 с.

 

8. Афанасьєва О. Г. Стійкість сортозразків пшениці озимої проти збудника церкоспорельозу. Карантин і захист рослин. 2015. № 6. С. 3–5.

 

9. Захист озимої пшениці від хвороб / за ред. Є. Л. Дудки. Дніпропетровськ : Нова ідеологія, 1999. 20 с.

 

10. Наумова Н. А. Анализ семян на грибную и бактериальную инфекцию. Ленинград : Колос, 1970. 207 с.

 

11. Демина Е. А., Кинчаров А. И. Патогенность и вредоносность возбудителей корневых гнилей пшеницы в Самарской области. Защита и карантин растений. 2010. № 11. С. 23–24.

 

12. Григорьев М. Ф. Методические указания по изучению устойчивости культур к корневым гнилям. Ленинград : [б. и.], 1976. 59 с.

 

13. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Загальна частина / за ред. В. В. Волкодава. Київ : [б. в.], 2000. 100 с.

 

14. Трибель С. О., Гетьман М. В., 14. Стригун О. О., Ковалишина Г. М., Андрющенко А. А. Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб /за ред. С. О.Трибеля. Київ : Колобіг, 2010. 392 с.





ISSN 2518-7910