Адаптивна здатність селекційних номерів пшениці м’якої озимої за довжиною стебла
DOI:
https://doi.org/10.31073/mvis201807-08Ключові слова:
пшениця м’яка озима, селекційний номер, екотип, довжина стебла, кореляційний зв’язок, параметри адаптивності, рейтинг адаптивності сортуАнотація
Мета. Визначити параметри адаптивності пшениці м’якої озимої за довжиною стебла, виявити зв’язок довжини стебла з елементами структури врожайності. Методика. У 2011–2013 рр. досліджували 11 селекційних номерів пшениці м’якої озимої конкурсного випробування Білоцерківської дослідно-селекційної станції. Параметри адаптивності за довжиною стебла розраховували за загальноприйнятими методиками. Для узагальненої оцінки використовували показник «рейтинг адаптивності». Гідротермічні умови років досліджень значно вплинули на ріст і розвиток рослин пшениці озимої впродовж онтогенезу. Результати. Коефіцієнт варіації довжини стебла у середньорослих форм (V = 20,5 %) перевищував цей показник у напівкарликів (14,8 %). На формування довжини стебла у досліджуваних генотипів найбільший вплив мають умови року: 68,04 % у напівкарликів, 83,30 % у середньорослих форм. За показником гомеостатичності у групі напівкарликів виділились номери 26 КС і 44 КС, а серед середньорослих – 29 КС, 12 КС; 42 КС і 54 КС. За селекційною цінністю всі досліджувані напівкарликові селекційні номери перевищили стандарт Білоцерківська напівкарликова, а у групі середньорослих стандартам Перлина Лісостепу та Подолянка поступалися лише 7 КС і 8 КС. За загальною адаптивною здатністю порівняно зі стандартами виділилися напівкарлики 24 КС, 22 КС і 44 КС і середньорослі генотипи 42 КС, 29 КС, 54 КС і 12 КС. Показники селекційної цінності генотипу вищі за стандарт мали всі напівкарлики, а серед середньорослих генотипів перевищили стандарти номери 29 КС, 42 КС, 12 КС і 54 КС. Оцінка селекційних номерів пшениці м’якої озимої за окремими параметрами пластичності і стабільності засвідчила їх різну реакцію на зміну умов вирощування за довжиною стебла, а відтак і їх різну цінність у селекції на адаптивність. Висновки. Довжина стебла пшениці м’якої озимої має значний вплив на формування елементів структури врожайності в умовах Лісостепу України, що підтверджується коефіцієнтами кореляції. На формування довжини стебла у досліджуваних генотипів найбільше впливали умови року. У рейтингу адаптивності за довжиною стебла перше місце серед напівкарликів посів селекційний номер 44 КС (лісостеповий екотип / лісостеповий екотип), а у групі середньорослих генотипів – 42 КС (степовий екотип / лісостеповий екотип). Їх рекомендовано використовувати як вихідний матеріал у селекційних програмах для підвищення адаптивного потенціалу пшениці м’якої озимої в умовах лісостепової зони України.Посилання
Spaar, D. (Ed.). (2012). Grain Сrops: Сultivation, Harvest, Storage, and Use. Kiev: Izdatelskiy dom «Zerno». [in Russian]
Crop Production. In Agriculture of Ukraine. Statistical Yearbook. (2013). (pp. 74–110) Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. [in Ukrainian]
Lytvynenko, M. A. (2011). Realization of wheat field potential. Seed Production, 6, 1–7. [in Ukrainian]
Genkel, P. A. (Ed.). (1969). Physiology of Crop Plants (Vol. 4: Wheat Physiology). Moscow: Publishing House of Moscow University. [in Russian]
Orliuk, A. P. (2012). Wheat Genetics with Basics of Breeding. Kherson: Ailant. [in Ukrainian]
Aliyeva, A. J. (2009). Inheritance pattern of plant height in wheat hybrids obtained with the participation of the dwarf variety AI-BIAN 1. In N. I. Dzyubenko (Ed.). Genetic Resources of Cultivated Plants. Problems of Evolution and Taxonomy: Proc. Conf. devoted to the 120th anniversary of Ye. N. Sinskaya (pp. 251–254). December 8–11, 2009, St. Petersburg, Russia. [in Russian]
Borysenko, V. A., Hrytsevych, H. M., Lisnychuk, H. M., & Savchuk, O. I. (2001). Winter wheat breeding in environments of the Western Forest-Steppe of Ukraine. In V. V. Morhun (Ed.). Genetics and Plant Breeding in Ukraine on the Border of Millennia. (Vol. 2, pp. 474–480). Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]
Nosatovskiy, A. I. (1965). Wheat. Biology. Moscow: Kolos. [in Russian]
Tsil’ke, A. A., Kachur, O. T., & Sadykova, S. A. (1979). Variability of genetic parameters in diallel analysis of quantitative traits in bread spring wheat. Communication 2. The stem length. Genetics, 15(2), 273–285. [in Russian]
Ulich, O. L. (2003). A new generation of short-stem and semi-dwarf varieties of wheat is the biological basis of high productivity. Biological Sciences and Problems of Plant Growing, Spec. Issue, 405–410. [in Ukrainian]
Shelepov, V. V., Havryliuk, M. M., Chebakov, M. P., Honchar, O. M., & Verhunov, V. A. (2007). Wheat Breeding, Seed Growing, and Cultivar Investigation. V. V. Shelepov (Ed.). Myronivka: N.p. [in Ukrainian]
Lelley, J. (1980). Wheat Breeding: Theory and Practice. (N. B. Ronis, Trans.). Moscow: Kolos. [in Russian]
Ausemus, E. R., McNeal, F. H., & Schmidt, J. W. (1970). Genetics and inheritance. In K. S. Quisenberry, & L. P. Reitz (Ed.) Wheat and Wheat Improvement (N. A. Yemel’yanova,Trans.) (pp. 250–295). Moscow: Kolos. [in Russian]
Grabovets, A. I., & Fomenko, M. A. (2007). Winter Wheat. Rostov-on-Don: Publishing House «Yug» Ltd. [in Russian]
Volkodav, V. V. (Ed.). (2003). Method of State Testing of Plant Varieties on Suitability for Sissemination in Ukraine: General Part. Kyiv: Alefa. [in Ukrainian]
Guzhov, Yu. L., Kesava Rao, P. S., & Vellanki, R. K. (1987). Triticale – achievements and prospects of breeding based on mathematical modeling. Moscow: Publishing House of People’s Friendship University. [in Russian]
CMEA Wide-Range Unified Classifier of the Genus Triticum L. (1989). Leningrad: N.p. [in Russian]
Rokitskiy, P. F. (1973). Biological Statistics. Minsk: Vysheyshaya shkola. [in Russian]
Dospekhov, B. A. Methods of Field Experiment (with the Basics of Statistical Processing of Research Results). (5th ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]
Finlay, K. W., & Wilkinson, G. N. (1963). The analysis of adaptation in a plant breeding programme. Aust. J. Agric. Res., 14, P. 742–754.
Khangil’din, V. V., & Litvinenko, N. A. (1981). Homeostaticity and adaptability of winter wheat varieties. Scientific and Technical Bulletin of the All-Union Plant Breeding and Genetics Institute, 1, 8–14. [in Russian]
Kil’chevskiy, A. V., & Khotyleva, L. V. (1985). Method for assessing the adaptive ability and stability of genotypes, the differentiating ability of environment. Communication 1. Justification of the method. Genetics, 21(9), 1481–1490. [in Russian]
Snedecor, G. W. (1961). Statistical Methods Applied to Experiments in Agriculture and Biology]. (V. N. Peregudov, Trans.). Moscow: Sel’khozizdat. [in Russian]
Vlasenko, V. A. (2006). Estimation of adaptive of bread spring wheat varieties. Plant Varieties Studying and Protection, 4, 93–103. [in Ukrainian]
Shul’gin, A. M. (1978). Agrometeorology and Agroclimatology. Leningrad: Gidrometeoizdat. [in Russian]
Pakhomeyev, O. V. (2012). Adaptive recombinogenesis in breeding bread winter wheat for homeostasis for conditions of dry land of Kyrgyzstan. In V. A. Kunakh (Eds.). Achievements and Problems of Genetics, Breeding and Biotechnology (рр. 163–167). Kyiv: Lohos. [in Russian]
Vlasenko, V. A., Kochmarskyi, V. S., Kolomiiets, L. A., & Marynka, S. M. (2008). Improvement of productive and adaptive potentials of bread winter wheat. Factors in Experimental Evolution of Organisms, 5, 25–29. [in Ukrainian]
Zhuchenko, A. A. (1988). Adaptive Potential of Cultivated Plants. Chisinau: Stiinta. [in Russian]
Kochmarskiy, V. S., Zamlіla, N. P., Vologdіna, G. B., Gumeniuk, O. V., & Voloshchuk, S. І. (2016). Adaptability level of perspective lines of bread winter wheat in the conditions of Forest-Steppe of Ukraine. Myronivka Bulletin, 2, 98–114. [in Ukrainian]
