DOI: https://doi.org/10.31073/mvis201807-04

Підвищення посівних якостей травмованого насіння пшениці м’якої озимої

K. V. Zaporozhan, N. V. Novytska, V. V. Brovkin, O. M. Martynov

Анотація


Мета. Дослідити вплив протруйників на посівні якості цілого і травмованого насіння пшениці м’якої озимої після ручного та механізованого збирання. Методи. Дослідження проводили у 2015–2017 рр. Посівні якості насіння пшениці м’якої озимої австрійських сортів інтенсивного типу Мідас та Балатон визначали за методиками ДСТУ 4138–2002 в лабораторії якості насіння та садивного матеріалу кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України. Силу росту, або інтенсивність початкового росту насіння пшениці визначали за відсотком проростків, які пробилися крізь шар піску завтовшки 4 см через 10 днів після сівби, а також за масою 100 таких проростків (г). Польову схожість насіння визначали у дрібноділянковому досліді на базі наукової лабораторії «Демонстраційне колекційне поле сільськогосподарських культур» НУБіП. Результати. Встановлено достовірне підвищення посівних якостей травмованого насіння пшениці м’якої після обробки його протруйниками Максим ХL 035 FS (т.к.с., 1,0 л/т) та Вітавакс 200 ФФ (в.с.к., 2,5 л/т). Польова схожість травмованого насіння підвищувалася практично до рівня непошкодженого. Знизився відсоток розвитку патогенної мікрофлори на сходах пшениці, отриманих з протруєного насіння. Вищу ефективність щодо покращення посівних якостей травмованого насіння мав Вітавакс  200 ФФ, за обробки яким зростали енергія проростання на 24 %, лабораторна схожість – на 26 %, сила росту – на 6 %, польова схожість – на 7 %, а ураження патогенами знижувалося на 18 %. За ручного обмолоту посівні якості насіння були вищими: польова схожість перевищувала 80 %, ураження патогенами було менше 10 %. Після механізованого збирання залежно від протруйника польова схожість насіння була в межах 78–86 %, ураження патогенами – 7–13 %. Висновки. Протруювання насіння знижує негативні наслідки травмування, підвищуючи схожість завдяки знешкодженню патогенної мікрофлори та стимуляції ростових процесів.

Ключові слова


пшениця м’яка озима; насіння; травмування; протруйник; енергія проростання; сила росту; польова схожість

Повний текст:

PDF

Посилання


Kalenska, S. M., Novytska, N. V., Zhemoida, V. L., Kachura, Ye. V., Makrushyn, M. M., Polishchuk, I. S., Shynkaruk, V. A., Polishchuk, M. I., Kovalenko, O. A., Kutsenko, O. M., Liashenko, V. V., Zakharova, V. O., & Ostrenko, M. V. (2011). Seed Science and Methods for Determining Seed Quality of Agricultural Crops. Vinnytsia: FOP Danyliuk. [in Ukrainian]

Novytska, N. V. (2012). Ways to reduce the negative effects of injured seeds. Scientific Journal of National University of Life and Environmental Science of Ukraine: Agronomy, 176, 40–45. [in Ukrainian]

Fadeev, L. V. (2018). Ways to increase the yield and improvement the preservation of grain during storage. Grain Storage and Processing: scientific and practical portal. 10.08.2018. Retrieved from http://hipzmag.com/tehnologii/hranenie/puti-povysheniya-urozhajnosti-i-uluchsheniya-sohrannosti-zerna-pri-hranenii/ [in Russian]

Stronа, I. G. (1972). Seed Injury and Its Prevention. Moscow: Kolos. [in Russian]

Piskunova, L. G. (1982). Sowing qualities and yielding properties of seeds depending on injury and storage conditions. Plant Breeding and Seed Production, 51, 53–57. [in Russian]

Shelepova, V. I., & Kavunets, V. P. (1988). Seed injury and ways to reduce it. Cereals, 14, 31–33. [in Russian]

Seeds of agricultural crops: Methods for determining quality: State Standard 4138: 2003. (2003). Kyiv: Derzhsposhyvstandart Ukrainy. [in Ukrainian]

Dospekhov, B. A. (1985). Methods of the Field Experiments (with the Basics of Statistical Processing of Research Results). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Каленська С. М., Новицька Н. В., Жемойда В. Л., Качура Є. В., Макрушин М. М., Поліщук І. С., Шинкарук В. А., Поліщук М. І., Коваленко О. А., Куценко О. М., Ляшенко В. В., Захарова В. О., Остренко М. В. Насіннєзнавство та методи визначення якості насіння сільськогосподарських культур. Вінниця : ФОП Данилюк, 2011. 318 с.

 

2. Новицька Н. В. Шляхи зниження негативних наслідків травмування насіння. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Агрономія». 2012. Вип. 176. С. 40–45.

 

3. Фадеев Л. В. Пути повышения урожайности и улучшения сохранности зерна при хранении. Хранение и переработка зерна: научно-практический портал. 10.08.2018. URL: http://hipzmag.com/tehnologii/hranenie/puti-povysheniya-urozhajnosti-i-uluchsheniya-sohrannosti-zerna-pri-hranenii/

 

4. Строна И. Г. Травмирование семян и его предупреждение. Москва : Колос, 1972. 159 с.

 

5. Пискунова Л. Г. Посевные качества и урожайные свойства семян в зависимости от травмирования и условий хранения. Селекция и семеноводство. Киев : Урожай, 1982. Вып. 51. С. 53–57.

 

6. Шелепова В. И., Кавунец В. П. Травмирование семян и способы его снижения. Зерновые культуры. 1988. № 14. С. 31–33.

 

7. Насіння сільськогосподарських культур: Методи визначення якості : ДСТУ 4138: 2002. [Чинний від 2004-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2003. 173 с. (Національні стандарти України).

 

8. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.





ISSN 2518-7910