Варіабельність продуктивності та її структурних елементів у сортів ячменю ярого

Автор(и)

  • N. I. Vasko Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • P. M. Solonechnyi Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • M. R. Kozachenko Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • O. H. Naumov Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • O. Ye. Vazhenina Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • O. V. Solonechna Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна
  • O. V. Zymohliad Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31073/mvis201705-02

Ключові слова:

ячмінь ярий, коефіцієнт варіації, продуктивність, кореляція

Анотація

Мета. Встановити рівень варіабельності продуктивності та її структурних елементів у сортів ячменю ярого залежно від умов вирощування та генотипу, виявити ознаки з найменшим рівнем варіювання та визначити маркерні ознаки. Методи. Дослідження проводили в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у 2014–2017 рр. Досліджуваний матеріал – 28 сортів ячменю ярого різного походження та різних різновидів, у тому числі плівчастих та голозерних. Для аналізу елементів структури продуктивності відбирали по 30 типових для сорту рослин з кожного зразка. Мінливість ознак продуктивності визначали за коефіцієнтами варіації. Погодні умови в роки дослідження різнилися за сумою ефективних температур та опадів, але загалом були сприятливими для росту та розвитку рослин ячменю. Результати. Встановлено, що рівень прояву та варіювання ознак продуктивності рослин у сортів ячменю ярого був різним як за роками, так і за сортами. Висота рослин варіювала у межах 51–95 см, продуктивна кущистість – 1,4–4,6 стебел, довжина колоса – 6,1–10,0 см, кількість зерен у колосі – 16–31 шт., маса зерна з головного колоса – 0,88–2,02 г, продуктивність рослини – 1,52–5,24 г. Також установлено, що найменше варіюють кількість зерен у колосі (V = 1,71–2,26 %) та довжина колоса (V = 1,19–15,24 %), тому саме ці ознаки слід вважати маркерними при доборах у різних погодних умовах. Це також підтверджується і частотою коефіцієнтів варіації у вибірці. Найбільш варіабельними є продуктивна кущистість (V = 5,22–48,52 %) та продуктивність рослини (V = 7,85–40,12 %). Частота високих коефіцієнтів варіації була у цих ознак найбільшою (у 13 сортів з 28). Рівень прояву більшості ознак має слабкий позитивний зв’язок (r = 0,011–0,282) з коефіцієнтом варіації. За висотою рослин зв’язок більш помітний (r = 0,351), зі збільшенням висоти рослин її варіабельність дещо збільшується. Слабкий негативний зв’язок з коефіцієнтом варіації має кількість зерен у колосі; у зразків із низьким рівнем прояву цієї ознаки її мінливість посилюється. За продуктивністю зв’язок з коефіцієнтом варіації є помірним позитивним (r = 0,632), тобто у високопродуктивних зразків збільшується різниця між мінімальним і максимальним значенням ознаки, відповідно підвищується коефіцієнт варіації. Висновки. Найменшою є варіація кількості зерен у колосі та довжини колоса. В умовах східної частини Лісостепу України саме ці ознаки є маркерними при доборах за різних погодних умов.

Посилання

Zhuchenko, А. А. (1980). Ekologicheskaya genetika kul’turnykh rasteniy [Ecological Genetics of Cultivated Plants]. Chisinau: Stiinta. P. 149–153. [in Russian]

Koshelyayev, V. V., Karpova, G. A., & Koshelyayeva, I. P. (2013). Nauchnoye obosnovaniye formirovaniya produktivnosti yarovogo yachmenya pod vliyaniyem priyemov tekhnologii vozdelyvaniya v Lesostepi Srednego Povolzh’ya [Scientific Justification of the Performance Formation in Spring Barley Influenced by Cultivation Techniques in the Forest-Steppe of the Middle Volga Region]. Penza: ED PSAA. [in Russian]

Shrimali, J., Shekhawat, A. S., & Kumari, S. (2017). Genetic variation and heritability studies for yield and yield components in barley genotypes under normal and limited moisture conditions. J. Pharmacogn. Phytochem., 6(4), 233–235.

Borodynya, A. N. (2012). Izmenchivost’ priznakov yarovogo yachmenya i yeye ispol’zovaniye v selektsii i semenovodstve v Stepnoy zone Respubliki Khakasiya [Variability of spring barley traits and its use in breeding and seed production in the Steppe zone of the Republic of Khakassia] (Cand. Agric. Sci. Diss.). FSFEI HPE “Altai State Agrarian University”, Barnaul, Russia. [In Russian].

Kole, P. C. (2006). Variability, correlation and regression analysis in third somaclonal generation of barley. Barley Genet. Newsl., 36, 44–47.

Tamm, U. (2003). The variation of agronomic characteristics of European malting barley varieties. Agron. Res., 1, 99–103.

Porumb, J., Rusu, F., & Tritean, N. (2016). The variability and heritability of some morpho-productive traits of spring barley (Turda 2016). Res. J. Agricult. Sci., 48(4), 132–138.

Jalata, Z., Ayana, A., & Zeleke, H. (2011). Variability, heritability and genetic advance for some yield and yield related traits in Ethiopian barley (Hordeum vulgare L.) landraces and crosses. Int. J. Plant Breed. Genet., 5(1), 44–52. doi: 10.3923/ijpbg.2011.44.52

Dyulgerova, B., & Valcheva, D. (2014). Heritability, variance components and genetic advance of yield and some yield related traits in barley doubled haploid lines. Turk. J. Agric. Natur. Sci., Spec. Iss. 1, 614–617.

Addisu, F., & Shumet, T. (2015). Variability, heritability and genetic advance for some yield and yield related traits in barley (Hordeum vulgare L.) landraces in Ethiopia. Int. J. Plant Breed. Genet., 9(2), 68–76. doi: 10.3923/ijpbg.2015.68.76

Ahmadi, J., Vaezi, B., & Pour-Aboughadareh, A. (2016). Analysis of variability, heritability and interrelationships among grain yield and related characters on barley advanced lines. Genetika, 48(1), 73–85. doi: 10.2298/GENSR1601073A

Abd El-Mohsen, A. A. (2013). Correlation and regression analysis in barley. Sci. Res. & Rew. J., 1(3), 88–100.

Kozachenko, M. R., & Solonechnyi, P. M. (2012). Breeding-genetic peculiarities and efficiency of expansion of the genetic diversity and creation of new varietal forms of spring barley. In M. R. Kozachenko (Ed.). Selektsiino-henetychni doslidzhennia yachmeniu yaroho [Breeding and Genetic Studies on Spring Barley] (pp. 139–237). Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]

Anis’kov, N. I., Kalashnik, N. A., & Garis, D. V. (2008). Genetic-breeding evaluation of hybrid populations derived from diallel crosses between hulless and naked barley varieties. Vestnik KrasGAU [The Bulletin of KrasGAU], 1, 38–43. [in Russian]

Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methods of Field Experiment]. Мoscow: Аgropromizdat. [in Russian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-15

Номер

Розділ

Селекція і насінництво