Яровизаційна потреба, фотоперіодична чутливість та врожайність сортів пшениці м’якої озимої миронівської селекції

Автор(и)

  • A. V. Pirych Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН
  • T. V. Yurchenko Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН
  • O. V. Humeniuk Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН

DOI:

https://doi.org/10.31073/mvis201909-08

Ключові слова:

пшениця м’яка озима, селекція, яровизаційна потреба, фотоперіодична чутливість, урожайність

Анотація

Мета. Визначити яровизаційну потребу, фотоперіодичну чутливість та рівень урожайності сортів пшениці м’якої озимої. Методи. Дослідження проводили у 2016–2018 рр. в польових та контрольованих умовах лабораторії селекції озимої пшениці та відділу біотехнології, генетики і фізіології Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла (МІП). Згідно з методикою (МІП, 2019) для визначення яровизаційної потреби весною висівали в полі насіння, що попередньо пройшло штучну яровизацію за різних термінів (30, 40, 50, 60 діб). З метою встановлення фотоперіодичної чутливості насіння піддавали штучній яровизації протягом 60 діб та висівали навесні у вегетаційні посудини у двох варіантах досліду. У першому варіанті рослини вирощували за природного фотоперіоду, а у другому – за скороченого, накриваючи рослини ящиком з темної плівки. Статистичну обробку отриманих даних проводили за Б. О. Доспєховим, висів насіння та облік урожайності пшениці озимої – відповідно до загальноприйнятої методики. Результати. Дослідження показали, що період яровизаційної потреби переважної більшості нових сортів пшениці м’якої озимої (МІП Дніпрянка, Грація миронівська, МІП Ассоль, МІП Валенсія, МІП Княжна, Трудівниця миронівська) та стандарту Подолянка є середньотривалим. Сорти МІП Княжна, Естафета миронівська, Грація миронівська, МІП Ассоль, Балада миронівська, Трудівниця миронівська МІП Валенсія та стандарт Подолянка мають середню фотоперіодичну чутливість, у сорту МІП Дніпрянка визначено слабку чутливість, Миронівська слава – сильну. Стандарт Подолянку за врожайністю достовірно перевищували сорти Естафета миронівська, Грація миронівська, МІП Ассоль, Трудівниця миронівська та МІП Валенсія. Висновки. Більшість нових сортів пшениці м’якої озимої миронівської селекції відзначаються високим рівнем урожайності, середньою фотоперіодичною чутливістю і середньотривалим періодом яровизації.

Посилання

Miliutenko, H. B., Dovbysh, M. Yo., Klochko, A. A., Kenukh, V. F., & Lysikova, V. M. (2011). Potential of varietal resources. Its effective use is a main prerequisite for the stable grain production. Seed Growing, 2, 1–6. [in Ukrainian]

Biryukov, S. V., & Komarova, V. P. (2004). Ontogenetic aspects of production process of winter wheat and its homeostatic properties. Collected Scientific Works of the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation of UAAS (Devoted to the 100th anniversary of Academician F. H. Kyrychenko), 6(2), 153–163. [in Russian]

Dolgushin, D. A. (1935). The Wheat Global Collection in a Context of Vernalization. Moscow: Selkhozgiz. [in Russian]

Gotoh, T. (1975). Variation in the vernalization requirements in winter wheat cultivars. In The 2nd International Winter Wheat Conference: Proceedings (pp. 292–297). June 9–19, 1975, Zagreb, Yugoslavia.

Baloch, D. M., Karow, R. S., Marx, E., Kling, J. G., & Witt, M. D. (2003). Vernalization studies with Pacific Northwest wheat. Agron. J., 95, 1201–1208. doi: 10.2134/agronj2003.1201

Urazaliev, R. A., & Absattarova, A. S. (2005). Selection and genetic studies of cereal crops in Kazakhstan. The Herald of Vavilov Society for Geneticists and Breeding Scientists, 9(3), 415–422. [in Russian]

Razumov, V. I., & Oleynikova, T. V. (1949). Responsiveness of standard varieties of winter and spring wheat to vernalization and day length. In Collection of papers of Pushkin laboratories of All-Union Institute of Plant Industry (pp. 95–114). Leningrad: VIR. [in Russian]

Gorafi, Y. S., Eltayeb, A. E., & Tsujimoto, H. (2016). Alteration of wheat vernalization requirement by alien chromosome-mediated transposition of MITE. Breed. Sci., 66(2), 181–190. doi: 10.1270/jsbbs.66.181

Kosner, J., & Pankova, K. (2002). Vernalization response of some winter wheat cultivars (Triticum aestivum L.). Czech J. Genet. Plant Breed., 38(3–4), 97–103. doi: 10.17221/6242-CJGPB

Moskalets, T. Z. (2016). Indicative mechanisms of winter hardiness of new genotypes of winter crops. In Biological Research – 2016 (pp. 124–125). Zhytomyr: PE “Ruta” [in Ukrainian]

Prasil, I. T., Prasilova, P., & Pankova, K. (2004). Relationships among vernalization shoot apex development and frost tolerance in wheat. Ann. Bot., 94(3), 413–418. doi: 10.1093/aob/mch158

Demydov O. A., Bulavka H. V., Yurchenko, T. V., Pirych A. V., & Humeniuk, O. V. (2019). Determining vernalization requirement duration and photoperiodical sensitivity in winter bread wheat (Triticum aestivum L.) varieties. Methodical Recommendations. O. A. Demydov (Ed.). Myronivka: N.p. [in Ukrainian]

Dospekhov, B. A. (1985). Methodology of Field Experiments (with the Basics of Statistical Processing of Research Results). (5th ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]

Volkodav, V. V. (Ed.). (2003). Methods of Examination and State Variety Testing Cereals and Legumes. Protection of Plant Variety Rights, 2(3). Kyiv: Alefa, [in Ukrainian]

Selyaninov, G. T. (1937). Methods of agricultural climate characteristics. In World Agroclimatic Reference Book (pp. 5–29). Moscow-Leningrad: Gidrometeoizdat. [in Russian]

Stelmakh, A. F., & Fait, V. I. (2019). Related to Ppd-1 and Vrd gene systems peculiarities of initial development rate in new European winter bread wheat cultivars. Factors in Experimental Evolution of Organisms, 24, 166–171. [in Ukrainian]. doi: 10.7124/FEEO.v24.1095

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-15

Номер

Розділ

Селекція і насінництво