Адаптивність голозерних сортів вівса носівської селекції за основними цінними господарськими ознаками

Автор(и)

  • O. I. Buniak Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31073/mvis201909-01

Ключові слова:

овес голозерний, сорт, селекція, адаптивність, урожайність, натура, вирівняність, крупність зерна

Анотація

Мета. Визначити параметри екологічної пластичності та стабільності сортів вівса голозерного за основними господарськими ознаками. Методи. Дослідження трьох сортів голозерного вівса (Скарб України, Візит, Тембр) селекції Носівської селекційно-дослідної станції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН з визначенням параметрів пластичності та стабільності за врожайністю і технологічними показниками якості зерна (натура і вирівняність зерна, маса 1000 зерен, вміст плівчастих зерен у загальній масі зерна) проведено впродовж 2016–2019 рр. у лабора­торії селекції зернофуражних культур. Сіяли на дослідних полях селекційної сівозміни в оптимальні строки сівалкою СКС-6-10. Повторність шестиразова. Облікова площа ділянки 10 м2. Показник гомеостатичності (Hom) та селекційну цінність (Sc) визначали за формула­ми В. В. Хангільдіна. Статистичні показники (середнє арифметич­не, мінімальне і максимальне значення, розмах варіювання, коефіцієнт варіації) обчислювали за Б. О. Доспєховим. Для розрахунку параметрів пластичності і стабільності використали методику Ебергарта-Рассела. Розраховували коефіцієнт лінійної регресії (bi) і стандартне відхилення (S2i). Результати. Найвищу середню врожайність зерна сформував сорт Тембр (4,81 т/га), який відзначався крупним зерном (маса 1000 зерен 29,9 г) та його вирівняністю (85,6 %), а також найнижчим умістом плівчастих зерен (3,99 %). Високу екологічну пластичність за ознакою «маса 1000 зерен» та високу стабільність за ознакою «вміст плівчастих зерен» встановлено також у сорту Тембр, що підтверджує його селекційну цінність як джерела вказаних господарських ознак. Найвищий показник натури зерна встановлено в сорту Візит (636 г/л). Висновки. За чотирирічними даними досліджень в умовах Північного Лісостепу визначено величину показника та параметри пластичності і стабільності за ознаками «урожайність», «натура зерна», «маса 1000 зерен», «вирівняність зерна», «вміст плівчастих зерен» у трьох сортів голозерного вівса. Сорт Тембр істотно переважав досліджувані сорти за показниками врожайності, маси 1000 зерен, вирівняності зерна, а також відрізнявся низьким умістом плівчастих зерен.

Посилання

Sots, S. M., Zhyhunov, D. O., & Kustov, I. O. (2013). Indicators of quality of naked oats. Grain Products and Mixed Fodder’s, 1, 10–13. [in Ukrainian]

Kabashov, A. D., Kolypaeva, A. S., Leybovitch, Ya. G., Razumovskaya, L. G., & Filonenko, Z. V. (2019). Results of joint selection of huskless oats. Vladimir Agricolist, 1, 44–47. [in Russian]. doi: 10.24411/2225-2584-2019-10054

Andreev, N. R., Batalova, G. A., Nosovskaya, L. P., Adikaeva, L. V., Gol'dshtejn, V. G., & Shevchenko, S. N. (2016). Evaluation of technological properties of some varieties of naked oats, as raw material for the manufacture of starch. Legumes and Groat Crops, 1, 83–89. [in Russian]

Varma, P., Bhankharia, H., & Bhatia, S. (2016). Oats: A multi-functional grain. J. Clin. Prev. Cardiol., 5(1), 9–17. doi: 10.4103/2250-3528.183984

Batalova, G. A., & Shevchenko, S. N. (2018). Some results of naked oat breeding for European territory of Russia. Izvestia of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences, 20, (2/2), 198–203. [in Russian]

Marukhiak, A. Ya., Datsko, A. O., & Marukhiak, H. I. (2010). Adaptability and stability of oat varieties by indexes of grain quality. Plant Breeding and Seed Production, 98, 106–115. [in Ukrainian]

Marukhniak, A. Ya. (2018). Adaptive peculiarities of oat varieties on West of Ukraine. Myronivka Bulletin, 6, 30–42. [in Ukrainian]

Khangildin, V. V., Shayakhmetov, I. F., & Mardamshin, A. G. (1979). Homeostasis of components of grain yield and premises for creation of the model of spring wheat variety. In Genetic Analysis of Quantitative Traits of Plants (pp. 5–39). Ufa: Bashkir Branch of the Academy of Sciences of USSR. [[in Russian]

Dospekhov, B. A. (1985). Methodology of Field Experiments (with the Basics of Statistical Processing of Research Results). (5th ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]

Eberhart, S. A., & Russell, W. A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Сrop Sci., 6(1), 36–40. doi: 10.2135/cropsci1966.0011183X000600010011x

Mursakaiev, E. Sh., Lavrova, G .D., Ganzhelo, O. I., & Bushulian, O. V. (2018). Estimation of parameters of environmental stability and plasticity of soybean varieties in the Southern Steppe of Ukraine. Bulletin of the Center for Science Provision of Agribusiness in the Kharkiv region, 24, 173–180. [in Ukrainian]

Selyaninov, G. T. (1937). Methods of agricultural climate characteristics. In World Agroclimatic Reference Book (pp. 5–29). Moscow-Leningrad: Gidrometeoizdat. [in Russian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-15

Номер

Розділ

Селекція і насінництво