DOI: https://doi.org/10.31073/mvis201908-07

Вплив погодних умов на тривалість окремих періодів вегетації та врожайність пшениці м’якої озимої у Лісостепу й Поліссі

B. V. Blyzniuk, O. A. Demydov, V. V. Kyrylenko, O. V. Humeniuk, T. A. Daniuk

Анотація


Мета. Проаналізувати погодні умови в Лісостепу й Поліссі та виявити їх вплив на тривалість окремих періодів вегетації та врожайність пшениці м’якої озимої у цих зонах. Методи. Польові досліди закладали у 2015–2018 рр. у зонах розташування Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН (Лісостеп) та Носівської селекційно-дослідної станції (Полісся). Сівбу, фенологічні спостереження та обліки проводили відповідно до загальноприйнятих методик і методичних рекомендацій у селекції пшениці м’якої озимої. Для аналізу гідротермічного режиму використовували дані метеорологічних спостережень та середні багаторічні показники (СБП) за 1980–2015 рр. агрометеостанції Миронівка і Ніжинської метеостанції. Результати. За роки досліджень середньорічна температура повітря у Лісостепу перевищувала СБП (8,3 °С) на 0,6–1,3 °С, на Поліссі була вищою за СБП (7,3 °С) на 0,5–2,1 °С. Річна сума опадів у Лісостепу складала від 74 до 101 % від СБП (613 мм), на Поліссі – від 82 до 110 % від СБП (649 мм). За оптимальних строків сівби (ІІІ декада вересня) залежно від умов року появу сходів відмічали в межах від 12 діб (2015/16 р., Лісостеп) до 30 діб (2017/18 р., Полісся). Сума добових температур за період сівба-сходи варіювала від 161,9 °С (2015/16 р. у Поліссі) до 253,9 °С (2017/18 р. у Лісостепу). Осіння вегетація в різні роки тривала 22–55 діб в обох кліматичних зонах, період вимушеного зимового спокою – від 85 до 112 діб у Лісостепу і від 92 до 110 діб на Поліссі, період від відновлення весняної вегетації до колосіння – від 85 діб у Лісостепу до 110 діб у Поліссі. Тривалість міжфазного періоду колосіння-повна стиглість у середньому становила 64 доби по обох зонах. У 2015/16 р. в Лісостепу на відміну від зони Полісся всі досліджувані сорти переважали за врожайністю стандарт Подолянку. У 2016/17 р. урожайність озимої пшениці в зоні Лісостепу була суттєво нижчою порівняно з Поліссям, що пов’язано з тривалою ґрунтово-повітряною посухою. У 2017/18 р. вищу врожайність спостерігали в Лісостепу, оскільки оптимальні погодні умови зони були сприятливішими порівняно з перезволоженням на Поліссі. Висновки. Погодні умови в роки досліджень відобразили кліматичну нестабільність зон Лісостепу та Полісся України. Виявлено диференціацію перспективних сортів пшениці м’якої озимої за тривалістю окремих періодів вегетації та врожайністю залежно від погодних умов. Урожайність достовірно залежала від кліматичної зони, року та від їх взаємодії. За три роки досліджень вищу врожайність отримано в зоні Полісся, де погодні умови були більш сприятливими для формування зернової продуктивності.

Ключові слова


пшениця м’яка озима; сорт; гідротермічний режим; періоди вегетації; гідротермічний коефіцієнт Селянинова; урожайність

Повний текст:

PDF

Посилання


Lupenko, Yu. O., & Mesel-Veseliak, V. Ya. (2012). Strategic Directions of Agricultural Development in Ukraine for the Period until 2020. Kyiv: NSC IAE. [in Ukrainian]

Shpychak, O. M., & Bodnar, O. V. (2013). Benefits and problems of export grain from Ukraine. The Economy of Agro-Industrial Complex, 10, 5–15. [in Ukrainian]

Denisow, B., & Malinowski, D. P. (2016). Climate change and the future of our world – implications for plant phenology, physiology, plant communities, and crop management. Acta Agrobotanica, 9(2), 1–4. doi: 10.5586/aa.1683

Lykhochvor, V. V., Petrychenko, V. F., & Ivashchuk, P. V. (2008). Grain Production. Lviv: NVF «Ukrainski tekhnolohii». [in Ukrainian]

Nosatovskiy, A. I. (1965). Wheat. Biology. (2th ed., rev.). Moscow: Kolos. [in Russian]

Hirko, V. S., & Sabadin, N. A. (2007). Increasing productivity potential based on morphological and physiological indices. In V. T. Koliuchyi, V. A. Vlasenko, & H. Yu. Borsuk (Eds.). Breeding, Seed Production and Technologies of Grain Cereal Cultivation in the Forest-Steppe of Ukraine. (pp. 16–17). Kyiv: Ahrarna nauka. [in Ukrainian]

Bilokin, I. P. (1975). The influence of endogenous factors on plant growth. In Plant Growth and Development (pp. 42–52). Kyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian]

Borlaug, N. E. (1959). The use of multilineal or composite varieties for control airborne epidemic diseases of self-pollinated crop plants. First Intern. Wheat Genetics Symp.: Proc. (pp. 12–27). August 11–15, 1958, Winnipeg, Canada.

Kuperman, F. M. (1950). Biological Basis of Wheat Productivity. Moscow: Publishing house of Moscow State University. [in Russian]

Lytvynenko, M. A. (2005). With good management, wheat will grow no worse than in Canada. Grain and Bread, 4, 39–41. [in Ukrainian]

Burdeniuk-Tarasevych, L. A., & Lozinskyi, M. V. (2015). Principles of selecting pairs for hybridization in winter wheat T. aestivum L. breeding for adaptability to environmental conditions. Factors in Experimental Evolution of Organisms, 16, 92–96. [in Ukrainian]

Solodushko, M. M. (2011). The influence of autumn vegetation duration on winter wheat yield. Agronom Journal, 4, 54–55. [in Ukrainian]

Akhmedov, A. D., & Yakunin, D. A. (2011). Climate change and agricultural production. RAAS Bulletin, 5, 18–19. [in Russian]

Bazalii, V. V. Larchenko, O. V., Lavrynenko, Yu. O., & Bazalii, H. H. (2009). Adaptive potential of winter wheat varieties depending on the conditions of cultivation. Factors in Experimental Evolution of Organisms, 6, 272–275. [in Ukrainian]

Vlasenko, V. A., & Kolomiiets, L. A. (2008). Winter wheat breeding for increasing general adaptability. Bulletin of the Institute of Grain Farming, 35, 83–86. [in Ukrainian]

Volkodav, V. V. (Ed.). (2003). Methods of Examination and State Variety Testing Cereals and Legumes. Rights Protection for Plant Varieties (Iss. 2, Part 2). Kyiv: Alefa. [in Ukrainian]

Borojevic, S. (1984). Principles and Methods of Plant Breeding. (V. V. Inozemtsev, Trans.). A. K. Fedorov (Ed.). Moscow: Kolos. [in Russian]

Dospekhov, B. A. (1985). Methodology of Field Experiments (with the Basics of Statistical Processing of Research Results). (5th ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]

Selyaninov, G. T. (1937). Methods of agricultural climate characteristics. In World Agroclimatic Reference Book (pp. 5–29). Moscow-Leningrad: N.p. [in Russian]

Adamenko, T. (2017). Agrometeorological features of spring-summer period and their influence on agricultural crops. Agronom Journal, 3, 14–15. [in Ukrainian]

Gubanov, Ya. V., & Ivanov, N. N. (1988). Biological Features. Winter Wheat. (2th ed., rev.). (pp. 22–65). Moscow: VO Agropromizdat. [in Russian]

Medinets, V. D. (1979). Environmental effect of time of spring vegetation resumption. Agriculture, 1, 33–37. [in Russian]

Vasylkivskyi, S. P., Lozinskyi, M. V., & Khomenko, T. M. (2004). Increase of genetic diversity of bread winter wheat for mutant-varietal and intermutant hybridization. Modern Technologies of Breeding Process of Agricultural Crops: abstracts of Intern. Sci. Symp. (pp. 75–76). July 7–9, 2004, Kharkiv, Ukraine. [in Ukrainian]

Orliuk, A. P., & Honcharova, K. V. (2003). The problem of combining high productivity and environmental sustainability of winter wheat varieties. In M. V. Roik (Ed.). Factors in Experimental Evolution of Organisms (pp. 180–187). Kyiv: Ahrarna nauka. [in Ukrainian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Лупенко Ю. О., Месель-Веселяк В. Я. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року. Київ : ННЦ ІАЕ, 2012. 182 с.

 

2. Шпичак О. М., Боднар О. В. Вигоди та проблеми експорту зерна з України. Економіка АПК. 2013. № 10. С. 5–15.

 

3. Denisow B., Malinowski D. P. Climate change and the future of our world – implications for plant phenology, physiology, plant communities, and crop management. Acta Agrobotanica. 2016. Vol. 69, No. 2. P. 1–4. doi: 10.5586/aa.1683

 

4. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф., Іващук П. В. Зерновиробництво. Львів : НВФ «Українські технології», 2008. 624 с.

 

5. Носатовский А. И. Пшеница. Биология. 2-е изд., доп. Москва : Колос, 1965. 567 с.

 

6. Гірко В. С., Сабадін Н. А. Підвищення потенціалу продуктивності на основі морфофізіологічних показників. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України / за ред. В. Т. Колючого, В. А. Власенка, Г. Ю. Борсука. Київ : Аграрна наука, 2007. С. 16–17.

 

7. Білокінь  І. П. Вплив внутрішніх факторів на ріст рослин. Ріст і розвиток рослин. Київ : Вища школа, 1975. С. 42–52.

 

8. Borlaug N. E. The use of multilineal or composite varieties to control airborne epidemic diseases of self-pollinated crop plants. First Intern. Wheat Genetics Symp. : Proc. (Winnipeg, August 11–15, 1958). Winnipeg : Univ. of Manitoba, 1959. Р. 12–27.

 

9. Куперман Ф. М. Биологические основы продуктивности пшеницы. Москва : Изд-во МГУ, 1950. 199 с.

 

10. Литвиненко М. А. За доброго господарювання пшениця у нас виросте не гірша, ніж у Канаді. Зерно і хліб. 2005. № 4. С. 39–41.

 

11. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. аestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. Київ, 2015. Т. 16. С. 92–96.

 

12. Солодушко М. М. Вплив тривалості осінньої вегетації на урожайність пшениці озимої. Агроном. 2011. № 4. С. 54–55.

 

13. Ахмедов А. Д., Якунин Д. А. Изменение климата и сельскохозяйственное производство. Вестник РАСХН. 2011. № 5. С. 18–19.

 

14. Базалій В. В., Ларченко О. В., Лавриненко Ю. О., Базалій Г. Г. Адаптивний потенціал сортів пшениці озимої залежно від умов вирощування. Фактори експериментальної еволюції організмів. Київ : Логос, 2009. Т. 6. С. 215–218.

 

15. Власенко В .А., Коломієць Л. А Селекція пшениці озимої на підвищення загальної адаптивності. Бюлетень Інституту зернового господарства. Дніпропетровськ, 2008. № 35. С. 83–86.

 

16. Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, круп’яних та зернобобових культур. Охорона прав на сорти рослин: офіц. бюл. Київ : Алефа, 2003. Вип. 2, ч. 3. 241 с.

 

17. Бороевич С. Принципы и методы селекции растений / пер. с сербохорв. В. В. Иноземцева. Москва : Колос, 1984. 344 с.

 

18. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.

 

19. Селянинов Г. Т. Методика сельскохозяйственной характеристики климата. Мировой агроклиматический справочник. Ленинград-Москва : [б. и.], 1937. С. 5–29.

 

20. Адаменко Т. Агрометеорологічні особливості весняно-літнього періоду та їх вплив на сільськогосподарські культури. Агроном. 2017. № 3. С. 14–15.

 

21. Губанов Я. В., Иванов Н. Н. Биологические особенности. Озимая пшеница. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : ВО «Агропромиздат», 1988. С. 22–65.

 

22. Мединец В. Д. Экологический эффект времени возобновления весенней вегетации. Земледелие. 1979. № 1. С. 33–37.

 

23. Васильківський С. П., Лозінський М. В., Хоменко Т. М. Розширення генетичного різноманіття м’якої озимої пшениці за мутантно-сортової та міжмутантної гібридизації. Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур: Тези міжнародного наукового симпозіуму (м. Харків, 7–9 липня 2004 р.). Харків : ІР ім. В.Я. Юр’єва, 2004. С. 75–76.

 

24. Орлюк А. П., Гончарова К. В. Проблема поєднання високої продуктивності та екологічної стійкості сортів озимої пшениці. Фактори експериментальної еволюції організмів : зб. праць / за ред. М. В. Роїка. Київ : Аграрна наука, 2003. С. 180–187.





ISSN 2518-7910