Діагностика мікоплазмових інфекцій на грибах печериці двоспорової у штучних агроекосистемах
DOI:
https://doi.org/10.31073/mvis201908-05Ключові слова:
Agaricus bisporus, діагностування, мікоплазмові інфекції, міцелій, плодові тіла, джерела інфікуванняАнотація
Мета. Провести скринінг і діагностику печериці двоспорової (Agaricus bisporus (J. Lge) Imbach) на предмет інфікування мікоплазмами для отримання грибного міцелію на безінфекційній основі. Методи. Візуальні, мікробіологічні (отримання чистої культури гриба, вивчення культуральних властивостей колоній, визначення чутливості до антибіотиків), електронна мікроскопія, статистичні. Дослідження проводили впродовж 2015–2019 рр. на кафедрі екобіотехнології та біорізноманіття Національного університету біоресурсів і природокористування України. Досліджували міцелій (штам Sylvan А-15, внесений до Держреєстру України), покрівельний ґрунт, субстрат і плодові тіла печериці двоспорової (40 зразків), відібрані у грибних господарствах Васильківського і Києво-Святошинського районів Київської області. Результати. У 17 зразків із 40 виявлено симптоми, характерні для мікоплазмових хвороб. Діагностовано притаманні їм симптоми: набуття молодими плодовими тілами сіруватого забарвлення, передчасне розкриття шапинок. Про мікоплазмову природу свідчить і наявність ексудатів у зразках, які спостерігали у 36 % досліджених зразків. У випадку інфікування покрівельного ґрунту симптоми збігалися із даними щодо виділення та ідентифікації хвороби. Електронограма підтверджує присутність конгломерату мікоплазми у глибинного міцелію печериці двоспорової. Високочутливими до антибіотиків виявилися зразки мікогону і муміфікації (стерильна зона навколо індикаторного диска з антибіотиком становить 29 мм), чутливими – копринус і бактеріальна іржа (19 мм), малочутливими – бактеріальне ураження субстрату (12 мм). Удосконалено методику діагностики мікоплазм на грибах виду A. bisporus за специфічними симптомами – некрозом та ексудатом. Висновки. Проведено первинний скринінг зразків печериці в умовах закритого ґрунту за використання візуального методу та електронної мікроскопії для діагностики інфікування мікоплазмою плодових тіл і міцелію. Оптимізовано мікробіологічні методи детекції мікоплазмових інфекцій на культурі грибів.Посилання
Markov, I. L, Bashta, O. V., Gentosh, D. T., Hlymiaznyi, V. A., Dermenko, O. P., & Chernenko, Ye. P. (2017). Phytopathology. I. L. Markov (Ed.). Kyiv: Lira-К. [in Ukrainian]
Dmytryk, P. M. (2015). Phytopathology. Ivano-Frankivsk: N.p. [in Ukrainian]
Chernov, V. M., Mukhametshina, N. E., Gogolev, Yu. V., Nesterova, T. N., & Chernova, O. A. (2007). Mycoplasma adaptation to adverse growth conditions: nanotransformation and phytopathogenicity of Acholeplasma laidlawii PG8. Doklady Biochemistry and Biophysics, 413(1), 57–60. doi: 10.1134/S1607672907020056
Vlasov, Yu. I., & Gevorkyan, Z. G. (1981). Mycoplasma Diseases of Agricultural Plants. Yerevan: AS Armenian SSR Publ. [in Russian]
Borchsenius, S. N., Chernova, O. A., Chernov, V. M., & Vonskiy, M. S. (2002). Mycoplasmas: Molecular and Cell Biology, Interaction with Mammalian Immune System, Pathogenicity, and Diagnostics). St. Petersburg: Nauka. [in Russian]
Hvozdiak, R. I., Pasichnyk, L. A., Yakovleva, L. M., Moroz, S. M., Lytvynchuk, O. O., Zhytkevych, N. V., Khodos, S. F., Butsenko, L. M., Dankevych, L. A., Hrynyk, I. V., & Patyka, V. P. (2011). Phytopathogenic Bacteria. Bacterial Diseases of Plants. (Vol. 1). Kyiv: SPE “Interservis” Ltd. [in Ukrainian]
Chernov, V. M., Chernova, O. A., & Tarchevskiy, I. A. (1996). Phenomenology of mycoplasma infections of plants. Russian Journal of Plant Physiology, 43(5), 721–728. [in Russian]
Tully, J. G., & Razin, S. (Eds.). (1983). Methods in Mycoplasmology. Vol. II: Diagnostic Mycoplasmology. San Diego: Academic Press. doi: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-583802-3.X5001-0
Wise, K. S., Yogev, D., & Rosengarten, R. (1992). Antigenic variation. In J. Maniloff, R. N. McElhaney, L. R. Finch, & J. B. Baseman (Eds.). Mycoplasmas: Molecular Biology and Pathogenesis (pp. 473–489). Washington, D.C.: American Society for Microbiology.
Ivanova, T. V. (2018). Biotechnology of Edible Mushrooms. Vol. 2. Kyiv: CP “Komprint”. [in Ukrainian]
Pereima, I. V., & Ivanova, T. V. (2017). Stimulation of growth of species of the fungus of the genus Pleurotus (Fr.) P. Kumm. at a glucose nutrition. Biotechnologia Acta, 10(6), 45–52. doi: org/10. 15407 / biotech10.06.045
Choi, I. Y., Joung, G. T., Ryu, J., Choi, J. S., & Choi, Y. G. (2003). Physiological characteristics of green mold (Trichoderma spp.) isolated from oyster mushroom (Pleurotus spp.). Mycobiology, 31(3), 139–144. doi: 10.4489/myco.2003.31.3.139
Pyroh, T. P. (2010). General Microbiology. Kyiv: National University of Food Technologies. [in Ukrainian]
National Mushroom Agency UMDIS, 2017. Retrieved from https://cdn6.sellbe.com/p64/s-64301/file/mycogon/micogon4.jpg
