Вплив азотного підживлення на формування елементів продуктивності тритикале-дворучки за пізніх осінніх строків сівби в умовах Правобережного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.31073/mvis201807-13Ключові слова:
тритикале-дворучка, строки сівби, етапи органогенезу, азотне підживленняАнотація
Мета. Встановити особливості проходження органогенезу та формування продуктивності тритикале-дворучки за пізніх осінніх строків сівби залежно від азотного живлення. Методи. Дослідження проводили у 2016–2018 рр. у стаціонарному польовому досліді на базі фермерського господарства «Расавське» (Кагарлицький район Київської області). Вплив осінніх строків сівби та азотного підживлення на елементи продуктивності рослин тритикале-дворучки Підзимок харківський вивчали за загальноприйнятими методиками. Для оцінки біологічних особливостей розвитку дворучки залежно від досліджуваних чинників на початкових етапах органогенезу у відібраних рослин проводили мікроскопію конусу наростання. Результати. Навесні 2017 р. рослини тритикале-дворучки Підзимок харківський другого строку сівби перебували лише на І етапі органогенезу, оскільки сходи з’явились у зимовий період під сніговим покривом. У роки досліджень на ІІ, ІІІ та IV етапах органогенезу на варіантах з азотними підживленнями відмічалась тенденція до зменшення необхідної суми активних температур порівняно з контролем. У роки досліджень ІІІ етап органогенезу тривав 7–10 діб, проте за раннього відновлення весняної вегетації закладалася більша кількість виступів колосового стрижня, ніж за пізнього. Підживлення азотними добривами сприяло істотному збільшенню кількості колосків у колосі головного стебла, особливо в посівах першого строку сівби (15 жовтня). Кількість закладених у колосках зернівок слабо корелювала з кількістю колосків, що свідчить про невикористаний потенціал колоса. Тривалість періоду, впродовж якого формуються всі органи колоса, становила 27–32 дні у рік із раннім відновленням весняної вегетації (2017) та 19–24 дні – з пізнім (2018). Висновки. Пізні осінні строки сівби та умови входження в зиму істотно не впливали на перезимівлю тритикале-дворучки, проте його продуктивність обмежувалася погодними чинниками другої половині вегетації. Погодні умови початкових періодів вегетації та підживлення азотними добривами впливали на кількість закладених зерен у колосі, а реалізація потенціалу колоса (кількість зернівок) становила 64–75 % від кількості фертильних квіток у менш сприятливому 2017 р. та досягала 75,0–92,4 % у більш сприятливому 2018 р.Посилання
Bazhay-Zhezherun, S., Romanovska, T., & Antoniuk, M. (2016). Improving the nutritional value of grains by biological activation. Ukrainian Food Journal, 5(3), 476–484. doi: 10.24263/2304-974x-2016-5-3-6
Grabovets, A. I., & Fomenko, M. A. (2013). Release and introduction of varieties of wheat and triticale with wide ecological adaptation. Leguminous and groat crops, 2, 41–47. [in Russian]
Takeda, S., & Matsuoka, M. (2008). Genetic approaches to crop improvement: responding to environmental and population changes. Nat. Rev. Genet., 9(6), 444–457. doi: 10.1038/nrg2342
Wurschum, T., Liu, W. X., Alheit, K. V., Tucker, M. R., Gowda, M., Weissmann, E. A., Hahn, V., & Maurer, H. P. (2014). Adult plant development in triticale (× Triticosecale Wittmack) is controlled by dynamic genetic patterns of regulation. G3 (Bethesda), 4(9), 1585–1591. doi:10.1534/g3.114.012989
Galiba, G., Vagujfalvi, A., Li, C. X., Soltesz, A., & Dubcovsky, J. (2009). Regulatory genes involved in the determination of frost tolerance in temperate cereals. Plant Sci., 176(1), 12–19. doi: 10.1016/j.plantsci.2008.09.016
Mahfoozi, S., Limin, A. E., & Fowler, D. B. (2001). Influence of vernalization and photoperiod responses on cold hardiness in winter cereals. Crop Sci., 41(4), 1006–1011. doi: 10.2135/cropsci2001.4141006x
Yan, W., Wallace, D. H., & Ross, J. (1996). A model of photoperiod × temperature interaction effects on plant development. Crit. Rev. Plant Sci., 15(1), 63–96. doi: 10.1080/07352689609701936
Giunta, F., Motzo, R., Virdis, A., & Cabigliera, A. (2017). The effects of forage removal on biomass and grain yield of intermediate and spring triticales. Field Crop Res., 200, 47–57. doi:10.1016/j.fcr.2016.10.002
Busemeyer, L., Ruckelshausen, A., Möller, K., Melchinger, A. E., Alheit, K. V., Maurer, H. P., Hahn, V., Weissmann, E. A., Reif, J. C., & Würschum, T. (2013). Precision phenotyping of biomass accumulation in triticale reveals temporal genetic patterns of regulation. Sci. Rep., 3, 2442. doi: 10.1038/srep02442
Wang, S. Y., Ward, R. W., Ritchie, J. T., Fischer, R. A., & Schulthess, U. (1995). Vernalization in wheat I. A model-based on the interchangeability of plant-age and vernalization duration. Field Crop Res., 41(2), 91–100. doi: 10.1016/0378-4290(95)00006-c
Kuperman, F. M. (1969). Physiology of development, growing and organogenesis of wheat. In Physiology of Agricultural Crops (Vol. 4, pp. 7–203). Moscow: Publishing House of Moscow State University [in Russian]
Volkodav, V. V. (Ed.). (2000). Methods of State Strain Testing of Crops (Iss. 1). Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
