Ботанічний склад та особливості формування люцерно-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Правобережного Лісостепу
DOI:
https://doi.org/10.31073/mvis201807-12Ключові слова:
злаковий травостій, люцерно-злаковий травостій, удобрення, люцерна, ценозАнотація
Мета. Визначити вплив метеорологічних та ґрунтових умов, удобрення та співвідношення компонентів посіву на формування ботанічного складу люцерно-злакових та злакових травосумішок в умовах Правобережного Лісостепу. Методи. Польовий, лабораторний, морфологічного аналізу, математико-статистичний (кореляційний, варіаційний, дисперсійний) з використанням комп’ютерних програм MS Excel та Statistica. Дослідження проводили у 2014–2016 рр. на базі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне, Васильківський район Київської області). Польовий дослід закладено весняною безпокривною сівбою згідно зі схемою. Результати. У середньому за роки досліджень (2014–2016) в одновидовому посіві люцерни посівної домінувала люцерна, частка якої в урожаї становила 88–94 %, решта – різнотрав’я (5–12 %). У люцерно-злакових травостоях частка люцерни посівної була меншою (в межах 41–50 %). Сумарна частка злаків у люцерно-злакових травостоях коливалась в межах 47–52 %, що було на одному рівні з часткою люцерни посівної. Детальний аналіз показав, що внесення азотних добрив дозою N60 змінювало співвідношення видів у складі злакової частини люцерно-злакових травостоїв. Збільшувалась частка таких, що добре реагують на азот, і зменшувалась частка видів з меншою реакцією. Найбільшою мірою це відбувалось за рахунок зростання частки злакових – пажитниці багаторічної, стоколосу безостого і, особливо, грястиці збірної, кількість якої у суміші її з люцерною посівною і кострицею східною збільшилась до 26 %. Водночас помітно зменшувалась частка костриці східної. Висновки. За перші три роки користування формувались травостої з домінуванням висіяних компонентів: частка люцерни посівної в одновидовому посіві 85–98 %, в люцерно-злакових сумішах – 30–58 %. За період від 1-го (2014 р.) до 3-го (2016 р.) року користування частка люцерни посівної у люцерно-злакових травостоях зменшилась на 11–24 %, причому суттєвіше на фонах із внесенням N60. На 3-му році користування травостоєм додавання до N60P60K90 стимулятра росту Фумар збільшило частку люцерни посівної на 6–8 %.Посилання
Kutuzova, A. A., Teberdiyev, D. M., & Talipov, N. T. (1998). The role of legumes in cultivated pasture systems. Forage Production, 6, 2–5. [in Russian]
Demydas, G. I., & Prorochenko, S. S. (2017). Density determination of alfalfa-cereal herbage depending on species composition and level of mineral nutrition in conditions Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Bulletin of Uman National University of Horticulture, 2, 51–53.
Kolomeychenko, V. V., & Ovsyannikov. R. I. (2001). The botanical composition of the meadows of the Shatil Experimental Station and the possibilities for their improvement. Forage Production, 7, 12–16. [in Russian]
Kurhak, V. H. (2010). Meadow Agrophytocenoses. Kyiv: DIA. [in Ukrainian]
Larin, I. V., & Kuksin, M. V. (1960). Grassland Science and Pasture Farming. Kyiv: Derzhsilhospvydav. [in Ukrainian]
Demydas, G. I., Kvitko, H. P., Tkachuk, O. P., Hetman, N. Ya., Kovalenko, V. P., & Demtsiura, Yu. V. (2013). Perennial Legume Grasses as the Basis of Natural Intensification of Feed Production. G. I. Demydas, & H. P. Kvitko (Eds.). Kyiv: Centre of Educational Literature. [in Ukrainian]
Mitrofanov, A. S., Novoselov Yu. K., & Khar’kov, G. D. (Eds.). (1971). Methodology of Field Experiments with Feed Crops. Moscow: N.p. [in Russian]
Babych, A. O. (Ed.). (1994). Methods of Experimentation in Fodder Production. Vinnytsia: N.p. [in Ukrainian]
