DOI: https://doi.org/10.31073/mvis201807-12

Ботанічний склад та особливості формування люцерно-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Правобережного Лісостепу

G. I. Demydas, S. S. Prorochenko

Анотація


Мета. Визначити вплив метеорологічних та ґрунтових умов, удобрення та співвідношення компонентів посіву на формування ботанічного складу люцерно-злакових та злакових травосумішок в умовах Правобережного Лісостепу. Методи. Польовий, лабораторний, морфологічного аналізу, математико-статистичний (кореляційний, варіаційний, дисперсійний) з використанням комп’ютерних програм MS Excel та Statistica. Дослідження проводили у 2014–2016 рр. на базі відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне, Васильківський район Київської області). Польовий дослід закладено весняною безпокривною сівбою згідно зі схемою. Результати. У середньому за роки досліджень (2014–2016) в одновидовому посіві люцерни посівної домінувала люцерна, частка якої в урожаї становила 88–94 %, решта – різнотрав’я (5–12 %). У люцерно-злакових травостоях частка люцерни посівної була меншою (в межах 41–50 %). Сумарна частка злаків у люцерно-злакових травостоях коливалась в межах 47–52 %, що було на одному рівні з часткою люцерни посівної. Детальний аналіз показав, що внесення азотних добрив дозою N60 змінювало співвідношення видів у складі злакової частини люцерно-злакових травостоїв. Збільшувалась частка таких, що добре реагують на азот, і зменшувалась частка видів з меншою реакцією. Найбільшою мірою це відбувалось за рахунок зростання частки злакових – пажитниці багаторічної, стоколосу безостого і, особливо, грястиці збірної, кількість якої у суміші її з люцерною посівною і кострицею східною збільшилась до 26 %. Водночас помітно зменшувалась частка костриці східної. Висновки. За перші три роки користування формувались травостої з домінуванням висіяних компонентів: частка люцерни посівної в одновидовому посіві 85–­98 %, в люцерно-злакових сумішах – 30­–58 %. За період від 1-го (2014 р.) до 3-го (2016 р.) року користування частка люцерни посівної у люцерно-злакових травостоях зменшилась на 11–24 %, причому суттєвіше на фонах із внесенням N60. На 3-му році користування травостоєм додавання до N60P60K90 стимулятра росту Фумар збільшило частку люцерни посівної на 6–8 %.

Ключові слова


злаковий травостій; люцерно-злаковий травостій; удобрення; люцерна; ценоз

Повний текст:

PDF

Посилання


Kutuzova, A. A., Teberdiyev, D. M., & Talipov, N. T. (1998). The role of legumes in cultivated pasture systems. Forage Production, 6, 2–5. [in Russian]

Demydas, G. I., & Prorochenko, S. S. (2017). Density determination of alfalfa-cereal herbage depending on species composition and level of mineral nutrition in conditions Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Bulletin of Uman National University of Horticulture, 2, 51–53.

Kolomeychenko, V. V., & Ovsyannikov. R. I. (2001). The botanical composition of the meadows of the Shatil Experimental Station and the possibilities for their improvement. Forage Production, 7, 12–16. [in Russian]

Kurhak, V. H. (2010). Meadow Agrophytocenoses. Kyiv: DIA. [in Ukrainian]

Larin, I. V., & Kuksin, M. V. (1960). Grassland Science and Pasture Farming. Kyiv: Derzhsilhospvydav. [in Ukrainian]

Demydas, G. I., Kvitko, H. P., Tkachuk, O. P., Hetman, N. Ya., Kovalenko, V. P., & Demtsiura, Yu. V. (2013). Perennial Legume Grasses as the Basis of Natural Intensification of Feed Production. G. I. Demydas, & H. P. Kvitko (Eds.). Kyiv: Centre of Educational Literature. [in Ukrainian]

Mitrofanov, A. S., Novoselov Yu. K., & Khar’kov, G. D. (Eds.). (1971). Methodology of Field Experiments with Feed Crops. Moscow: N.p. [in Russian]

Babych, A. O. (Ed.). (1994). Methods of Experimentation in Fodder Production. Vinnytsia: N.p. [in Ukrainian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Кутузова А. А., Тебердиев Д. М., Талипов Н. Т. Роль бобовых трав в системах ведения культурных пастбищ. Кормопроизводство. 1998. № 6. С. 2–5.

 

2. Demydas G. I., Prorochenko S. S. Density determination of alfalfa-cereal herbage depending on species composition and level of mineral nutrition in conditions Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Вісник Уманського національного університету. 2017. № 2. С. 51–53.

 

3. Коломейченко В. В., Овсянников Р. И. Ботанический состав лугов Шатиловской опытной станции и возможности их улучшения. Кормопроизводство. 2001. № 7. С. 12–16.

 

4. Кургак В. Г. Лучні агрофітоценози. Київ : ДІА, 2010. 374 с.

 

5. Ларін І. В., Куксін М. В. Луківництво і пасовищне господарство. Київ : Держсільгоспвидав, 1960. 483 с.

 

6. Демидась Г. І., Квітко Г. П., Ткачук О. П., Гетман Н. Я., Коваленко В. П., Демцюра Ю. В. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва / за ред. Г. І. Демидася, Г. П. Квітка. Київ : Центр учбової л-ри, 2013. 321 с.

 

7. Методика полевых опытов с кормовыми культурами / под ред. А. С. Митрофанова, Ю. К. Новоселова, Г. Д. Харькова. Москва : ВИК им. В. Р. Вильямса, 1971. 158 с.

 

8. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / за ред. А. О. Бабича. Вінниця : [б. в.], 1994. 87 с.




ISSN 2518-7910