DOI: https://doi.org/10.31073/mvis201807-05

Тривалість періоду післязбирального дозрівання насіння сортів пшениці м’якої озимої

L. I. Ilchenko

Анотація


Мета. Дослідити залежність періоду післязбирального дозрівання насіння нових сортів пшениці озимої від сортових особливостей, впливу абіотичних та антропогенних чинників. Методика. Дослідження проводили у 2016–2018 рр. у відділі насінництва МІП на нових сортах пшениці озимої МІП Валенсія, МІП Вишиванка, МІП Княжна, Миронівська слава, Трудівниця миронівська, внесених до Державного реєстру України на 2018 р. Сівбу проводили 25 вересня по двох попередниках (сидеральний пар і соя). Агротехніка загальноприйнята для зони вирощування. Зразки насіння (100 шт.) пророщували в ростильнях, поміщених у термостат з постійною температурою +20 °С (ДСТУ 4138–2002), далі підраховували насіння, проросле впродовж 60 діб. У роки досліджень погодні умови впродовж вегетаційного періоду пшениці озимої були різними: в цілому сприятливими для формування високого врожаю, але з надмірною кількістю опадів або підвищеними температурами на окремих фазах розвитку рослин у 2015/16 р. та 2017/18 р. та несприятливими у 2016/17 р. Результати. Найкоротший період післязбирального дозрівання (20 діб) встановлено у сортів МІП Валенсія, МІП Княжна та Миронівська слава, більше 50 % насіння яких проростало на 20-у добу. Понад 50 % насіння сорту Трудівниця миронівська проростало на 30-у добу. Триваліший період післязбирального дозрівання (40 діб) мав сорт МІП Вишиванка. Вплив попередників на період післязбирального дозрівання не виявлений, але встановлено, що відсоток проростання насіння був вищим по сидеральному пару порівняно з попередником соя. Післязбиральне дозрівання насіння не залежало від погодних умов року, але вони впливали на його проростання. Висновки. Різна стійкість сортів пшениці озимої до проростання насіння на корені пояснюється різною тривалістю періоду його післязбирального дозрівання. Погодні умови і попередники не впливають на період післязбирального дозрівання. Ця ознака є генетично обумовленою, тому її слід враховувати у насінницькій технології стосовно строків і способів збирання насіння.

Ключові слова


пшениця м’яка озима; сорт; насіння; період післязбирального дозрівання

Повний текст:

PDF

Посилання


Strona, I. G. (1966). General Seed Production of Field Crops. Moscow: Kolos [in Russian]

Dubovyk, D. Yu. (2015). Evaluation of soft winter wheat varieties for duration of period of post-harvest ripening. Collected Works of Uman National University of Horticulture. Agronomy, 87(1), 119–125. [in Ukrainian]

Kerefov, K. N. (1982). Biological Basis of Plant Production. Moscow: Vysshaya shkola. [in Russian]

Burdenyuk, L. A. (1990). Duration of post-harvest ripening in winter wheat depending on variety, conditions of grain formation, filling, and maturing. In Crop Management Practices of Spiked Cereals and Problems of Breeding (pp. 165–168). Mironovka: N.p. [in Russian]

Kavunets, V. P., & Kochmarskyi, V. S. (2011). Seed Production of Winter Wheat. V. P. Kavunets (Ed.). Myronivka: N.p. [in Ukrainian]

Protsko, R. F., Negretskiy, V. A., & Gorodetskiy, A. V. (1998). Varietal peculiarities of post-harvest seed maturing in winter bread cereals under conditions of Ukraine. Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants, 30(1), 36–43. [in Russian]

Dubovyk, D. Yu. (2015). Dependence of period of post-harvest maturation of grains of winter wheat on sowing terms and predecessors. Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology, 9, 167–170 [in Ukrainian]

Hagemann, M. G., & Ciha, A. J. (1987). Environmental × genotype effects on seed dormancy and afterripening in wheat. Agron. J., 79(2), 192–196.

Makrushin, N. M. (1985). Ecological Basis of Cereal Seed Industry. Moscow: Agropromizdat. [in Russiаn]

Seeds of Agricultural Plants. Methods for Seed Testing: State Standard 4138–2002. (2003). Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy. [in Ukrainian]


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Строна И. Г. Общее семеноведение полевых культур. Москва : Колос, 1966. 464 с.

 

2. Дубовик Д. Ю. Оцінка сортів пшениці м’якої озимої за тривалістю періоду післязбирального дозрівання. Агрономія : зб. наук. праць Уманського національного університету садівництва. Умань, 2015. Вип. 87, ч. 1. С. 119–125.

 

3. Керефов К. Н. Биологические основы растениеводства. Москва : Высшая школа, 1982. 407 с.

 

4. Бурденюк Л. А. Продолжительность послеуборочного дозревания озимой пшеницы в зависимости от сорта, условий формирования, налива и созревания зерна. Технологии возделывания зерновых колосовых культур и проблемы их селекции: сб. науч. тр. / Мироновский НИИ селекции и семеноводства пшеницы им. В. Н. Ремесло. Мироновка, 1990. С. 165–168.

 

5. Кавунець В. П., Кочмарський В. С. Насінництво пшениці озимої / за ред. канд. с.-г. наук В. П. Кавунця. Миронівка : [б. в.], 2011. 319 с.

 

6. Процко Р. Ф., Негрецкий В. А., Городецкий А. В. Сортовая специфичность послеуборочного дозревания семян озимых хлебных злаков в условиях Украины. Физиология  и биохимия культурных растений. 1998. Т. 30, № 1. С. 36–43.

 

7. Дубовик Д. Ю. Залежність періоду післязбирального дозрівання зерна пшениці озимої від строків сівби та попередників. Вісник Сумського НАУ. Серія: Біологія і агрономія. 2015. Вип. 9. С. 167–170.

 

8. Hagemann M. G., Ciha A. J. Environmental × genotype effects on seed dormancy and afterripening in wheat. Agronomy Journal. 1987. Vol. 79, No. 2. P. 192–196.

 

9. Макрушин Н. М. Экологические основы промышленного семеноводства зерновых культур. Москва : Агропромиздат, 1985. 280 с.

 

10. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості : ДСТУ 4138–2002. [Чинний від 2004-01-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 173 с. (Національні стандарти України).




ISSN 2518-7910