Урожайність нових сортів ячменю ярого залежно від норми висіву та мінерального живлення
DOI:
https://doi.org/10.31073/mvis201806-10Ключові слова:
ячмінь ярий, норма висіву, фон живлення, кількість продуктивних стебел, урожайністьАнотація
Мета. Встановити оптимальні норми висіву насіння та рівень мінерального живлення в технології вирощування нових сортів ячменю ярого у Центральному Лісостепу України. Методика. У 2016, 2017 рр. досліджували нові сорти ячменю ярого миронівської селекції МІП Салют, МІП Азарт та МІП Богун за норм висіву 3 і 4 млн шт./га та різних фонів удобрення: без внесення добрив (контроль) та із внесенням під передпосівну культивацію нітроамофоски нормами N30P30K30, N60P60K60 та N90P90K90. Попередник – соя. Агротехніка вирощування загальноприйнята для зони. Погодні умови обох років досліджень у період вегетації ячменю ярого характеризувались підвищеною температурою. Результати. Максимальною кількістю продуктивних стебел на 1 м2 характеризувався сорт МІП Салют (751 ± 19), мінімальною – МІП Богун (650 ± 17). Найбільш варіабельними за цією ознакою за роками були сорти МІП Азарт та МІП Богун. Найвищу врожайність досліджуваних сортів отримано у 2016 р. на фоні мінерального живлення N60P60K60 і норми висіву 3 млн/га (7,05 т/га), а в 2017 р. на фоні N90P90K90 і норми висіву 4 млн/га (3,44 т/га). На мінімальну кількість добрив (N30P30K30) найбільше реагував сорт МІП Богун, найменше – МІП Салют. Максимальну за два роки врожайність у досліді забезпечив сорт ячменю ярого МІП Азарт на фонах N90P90K90 (5,39 т/га) та N60P60K60 (5,25 т/га) за норми висіву 4 млн/га. В умовах достатнього вологозабезпечення (2016 р.) у даних варіантах максимальна врожайність цього сорту становила 7,33 і 7,42 т/га відповідно. Висновки. Встановлено, що в середньому для досліджених сортів ячменю ярого у Центральному Лісостепу України оптимальним є фон мінерального живлення N60P60K60. За даної норми удобрення достовірної різниці між нормами висіву 3 і 4 млн/га не відмічено. Тому для прискореного розмноження перспективних сортів за внесення N60P60K60 можливим є використання зменшеної норми висіву до 3 млн/га. Максимальною за два роки врожайністю характеризувався сорт ячменю ярого МІП Азарт на фонах N60P60K60 –N90P90K90 за норми висіву 4 млн/га.Посилання
Mukan, M. Ya., & Rachenko, O. S. (2014). Impact of mineral fertilizers on common spring barley (Hordeum vulgare L.) agrophytocenosis development. Plant Varieties Studying and Protection, 2, 51–55. [in Ukrainian]
Skydan, V. O. (2010). The reaction of new varieties of spring barley on the fertilizer system and methods of basic soil cultivation. Plant Breeding and Seed Production, 98, 257–263. [in Ukrainian]. doi: 10.30835/2413-7510.2010.70304
Tikhonov, N. I. (2011). Requirements for the quality of malting barley. In Integrate processes in Science, Education and Agrarian Production is the Key to Development of Agro-Industry: Proc. Int. Conf. (Vol. 1, pp. 152–157). January 25–27, 2011, Volgograd, Russia. [in Russian]
Cherkasov, G. N., Deriglazova, G. M., & Chuyan, O. G. (2010). The Cultivation of Spring Barley for Various Purposes on the Slopes of the Central Chernozem Region. Kursk: Publishing House of Kursk State Agricultural Academy. [in Russian]
Kalenska, S., Kholodchenko, R., & Tokar, B. (2015). Influuence of mineral fertilizers and retardant protection on productivity of malting spring barley. Agrobiology, 1, 56–58. [in Ukrainian]
Shtuherevych, V. (2018). Efficiency of foliar application of growth stimulators «4R Foliar Concentrate» on barley spring crops. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 1, 83–87. [in Ukrainian]. doi: 10.31210/visnyk2018.01.14
Zakharchenko, E. A. (2007). Efficiency of application of fertilizers in the growth of spring barley. Bulletin SNAU, 10-11, 117–120. [in Ukrainian]
Veremeienko, S. I., Tkachuk, S. O., & Trusheva, S. S. (2017). Productivity of new varieties of winter barley at mineral fertilization on the dark-gray podzolized soils. Herald of ZhNAEU, 2(1), 12–19. [in Ukrainian]
Kalenska, S. M., & Tokar, B. Yu. (2015). The yield of spring barley depending on mineral nutrition. http://bioenergy.gov.ua/en">Scientific papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, 23, 30–33. [in Ukrainian]
Shevchenko, O. I. (2012). The bases of spring barley productivity formation. Chemistry. Agronomy. Service, 2, 20–26. [in Ukrainian]
Rozhkov, A. O., & Chernobai, S. V. (2014). Crop productivity of spring barley variety Dokuchaievskyi 15 depending upon application of different seeding rates and foliar additional fertilizing. News of the Poltava State Agrarian Academy, 4, 30–34. [in Ukrainian]
Vyslobodska, M., Danyliuk, V., Bidna, L., & Vurdyk, P. (2013). Formation yields and grain quality of spring barley depending on the level of mineral nutrition. Journal of Lviv National Agrarian University. Series: Agronomy, 17(1), 166–170. [in Ukrainian]
Kaminska, V. V., Shmorhun, O. V., & Dudka, O. F. (2012). Special features of forming productivity elements of spring barley varieties in northern part of Forest-Steppe. Agriculture, 84, 75–81. [in Ukrainian]
Tsikov, V. S., & Pikush, G. R. (Eds.). (1983). Methodical Recommendations on Conducting Field Experiments with Cereal, Leguminous and Fodder Crops. Dnepropetrovsk: N.p. [in Russian]
