Гени, що контролюють тривалість періоду яровизації у сорту пшениці м’якої озимої МІП Валенсія

Автор(и)

  • A. V. Pirych Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН, Ukraine
  • N. V. Bulavka Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН, Ukraine
  • H. M. Kovalyshyna Національний університет біоресурсів і природокористування України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31073/mvis201806-06

Ключові слова:

пшениця м’яка озима, сорт, гени, тривалість періоду яровизації, фотоперіодична чутливість, гібридологічний аналіз

Анотація

Мета. Провести ідентифікацію генів яровизаційної потреби у пшениці м’якої озимої сорту МІП Валенсія. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці у 2016, 2017 рр. Для визначення тривалості періоду яровизації висівали насіння, попередньо прояровизоване впродовж різних термінів (60–50–40–30 діб). Відмічали дату колосіння кожної рослини. Для вивчення фотоперіодичної чутливості проводили штучну яровизацію пророслого насіння (60 діб), після чого висаджували проростки у вегетаційні посудини, які розміщували на відкритому майданчику. Скорочення фотоперіоду (до 12 годин) здійснювали шляхом закривання рослин ящиком з темної плівки. Відмічали дату виколошування рослин, які вирощували за скороченого та природного фотоперіоду. Проросле насіння гібридів F2 від схрещування досліджуваного сорту з тестерними лініями після передпосівної яровизації впродовж 40 діб було висаджене в полі. Приблизно через три місяці F2 популяції розподілили на класи шляхом підрахунку рослин, що виколосились або не виколосились на момент збирання. Крім розщеплення, вивчали динаміку виколошування рослин, використовуючи в якості показника число днів від сходів до колосіння. Результати. Тривалість яровизаційної потреби сорту пшениці м’якої озимої МІП Валенсія становить 40 діб; сорт можна характеризувати як середньочутливий до тривалості дня (подовження вегетаційного періоду при вирощуванні рослин в умовах штучно скороченої тривалості дня становить 8,2–10,3 діб). За результатами гібридологічного аналізу з використанням спеціальних тестерних ліній у генотипі сорту МІП Валенсія встановлено наявність домінантного алеля гена Vrd1, який скорочує тривалість періоду яровизації. На виколошування рослин пшениці окрім генів, що визначають яровизаційну потребу, значний вплив має система генів, яка контролює чутливість рослин до фотоперіоду (Ppd). Висновки. Сорт пшениці м’якої озимої МІП Валенсія за генетично обумовленими особливостями розвитку на ранніх етапах онтогенезу є пристосованим до умов перезимівлі в Лісостепу України. Для уникнення пошкоджень рослин у зимовий період сорт МІП Валенсія краще висівати у пізній для даної кліматичної зони строк.

Посилання

Biryukov, S. V., & Komarova, V. P. (2004). Ontogenetic aspects of production process of winter wheat and its homeostatic properties. Collected Scientific Works of the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation of UAAS Devoted to the 100-th anniversary of Academician F. H. Kyrychenko, 6(2), 153–163. [in Russian]

Tas, B., & Celik, N. (2008). Determination of vernalization responses in some winter wheat varieties grown in temperate regions. Asian J. Plant Sci., 7(6), 607–610. doi: 10.3923/ajps.2008.607.610

Gorafi, Y. S. A., Eltayeb, A. E., & Tsujimoto, H. (2016). Alteration of wheat vernalization requirement by alien chromosome-mediated transposition of MITE. Breed. Sci., 66(2), 181–190. doi: 10.1270/jsbbs.66.181

Kosner, J., & Pankova, K., (2002). Vernalisation response of some winter wheat cultivars (Triticum aestivum L.) Czech J. Genet. Plant Breed., 38(3–4), 97–103.

Yesimbekova, M. A. (2014). System of effective management of feature collection of wheat “winter-spring growth habit“ in the conditions of south-east Kazakhstan. Bulletin of KazNU. Ecology Series, 2(41), 193–198. [in Russian]

Stelmakh, A., Zolotova, N., & Fayt, V. (2005). Genetic analysis of differences in duration vernalization requirement of winter bread wheat. Cereal Res. Commun., 33(4), 713–718.

Stel’makh, A. F. (1986). Genetic relationship of vernalization sensitivity with photoperiodic response in winter bread wheats. Scientific and Technical Bulletin of All-Union Plant Breeding & Genetics Institute, 4, 20–24. [in Russian]

Zolotova, N. A. (2002). About correlation of genetic systems of vernalization requirement and photoperiodic sensitivity in bread winter wheat. Odesa National University Herald. Biology, 7(1), 86–94. [in Ukrainіаn]

Balashova, I. A., Fayt, V. I., Zavisha, Ye. K., & Sivolap, Yu. M. (2006). Marking of the gene Vrd1 of bread winter wheat. Cytology and Genetics, 40(6), 11–14. [in Russian]

Bulavka, N. V. (2011). Peculiarities of vernalization requirement and photoperiodic sensitivity of Myronivka varieties of winter bread wheat. In Regulation of Growth and Development of Plants: Physiological and Biochemical and Genetic Aspects: Proc. Intern. Sci. Conf. (рр. 57–58). October 11–13, 2011, Kharkiv, Ukraine. [in Ukrainian]

Vlokh, V. H., Dubkovetskyi, S. V., Kyiak, H. S., & Onyshchuk, D. M. (2005). Plant Growing. V. H. Vlokh (Ed.). Kyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian]

Vozhehova, R. A., Zaiets, S. O., & Kovalenko, O. A. (2013). Productivity of different cultivars of frost-resistant winter wheat depending on periods of sowing in conditions of South Steppe. News of Agrarian Sciences, 11, 26–29. [in Ukrainian]

Fedoseyev, A. P. (1980). Implementation of the optimal sowing dates for winter crops is a reserve for increasing fertilizer efficiency. Agriculture, 8, 48–49. [in Russian]

Fayt, V. I. (2006). Near-isogenic lines on the genes controlling differences in duration of vernalization in winter common wheat. Information Bulletin of the Vavilov Society of Geneticists and Breeders, 10(3), 580–587. [in Russian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-15

Номер

Розділ

Генетика і біотехнологія