Сезонна динаміка щільності популяцій злакових цикадок на пшениці озимій в Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31073/mvis201704-11Ключові слова:
злакові цикадки, пшениця озима, популяції, динаміка щільності, весняно-літній та осінній періоди вегетаціїАнотація
Мета. Вивчити сезонну динаміку щільності заселення популяцій різних видів злакових цикадок на озимій пшениці впродовж вегетації культури в умовах Лісостепу України. Методи. Експериментальні дослідження проводили у 2014–2017 рр. в умовах стаціонарних дослідів агрокомпанії Syngenta AG (с. Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області) на сорті пшениці озимої Либідь. Результати. У 2014–2017 рр. спостерігали динаміку щільності заселення на посівах пшениці озимої шкідливих комах-фітофагів – злакових цикадок. При маршрутних обстеженнях навесні та влітку облік щільності заселення популяцій злакових цикадок проводили на 100 помахів ентомологічним сачком, восени – підрахунком комах за допомогою рамки 0,5×0,5 м у десятиразової повторності з подальшим перерахуванням на 1 м2. У весняно-літній період 2014 р. загальна щільність популяцій злакових цикадок варіювала від 40 до 200 екз./100 помахів сачком, 2015 р. – 55–180 екз., 2016 р. – від 60 до 200 екз., 2017 р. – 70–200 екз. У 2015–2017 рр. масовий літ злакових цикадок спостерігали у другій декаді липня, коли щільність популяцій сягає максимуму. В осінній період 2014 р. загальна щільність популяцій злакових цикадок варіювала від 50 до 150 екз./м2, 2015 р. – від 60 до 155 екз./м2, 2016 р. – 70–150 екз./м2, 2017 р. – від 80 до 150 екз./м2. Масовий літ злакових цикадок спостерігали з другої декади жовтня. Висновки. У весняно-літній період вегетації пшениці озимої 2014–2017 рр. загальна щільність популяцій злакових цикадок складала 40–200 екз./100 помахів ентомологічним сачком, в осінній період – від 50 до 150 екз./м 2. Економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) злакових цикадок у період осінньої вегетації пшениці озимої становили 70–150 особин на 1 м2, у фазі колосіння – молочної стиглості – 100 імаго на 50 помахів сачком або 200–300 личинок на 1 м2. Чисельність фітофага, що перевищує ЕПШ, призводить до зменшення маси зерна або й до загибелі рослин. Запропоновано проводити в осінній та весняно-літній періоди вегетації культури маршрутні обстеження для обліку щільності заселення шкідника та моніторинг його розвитку з метою визначення ЕПШ та потреби у хімічному захисті посівів.Посилання
Anufriev, G. A. (1985). Sostav, ekologo-geograficheskie osobennosti i osnovnye etapy istorii fauny tsikadok (Homoptera, Auchenorrhyncha, Cicadellidae) Primirskogo kraya [Composition, ecological-geographical features and the main stages of the history of cicada fauna (Homoptera, Auchenorrhyncha, Cicadellidae) of the Primorskiy Kray (Extended abstract of Dr. Biol. Sci. Diss.). Zoological Institute of Academy of Sciences of the USSR, Leningrad, Russia. [in Russian]
Borodin, O. I. (2011). Tsikadovye (Homoptera, Auchenorrhyncha) Zapadnoy Belarusi (struktura fauny, zoogeograficheskaya kharakteristika, osobennosti biologii i ekologii) [Cikadas (Homoptera, Auchenorrhyncha) of Western Belarus (Structure of Fauna, Zoological and Geographical Characteristics, Features of Biology and Ecology)] Saarbruken: LAP LAMBERT Academic Publishing. [in Russian]
Bey-Bienko, G. Y. (1980). Obshchaya entomologiya [General Entomology]. Moscow: Vysshaya shkola. [in Russian]
Dmitriev, D. A. (2000). Tsikadovye (Homoptera, Cicadina) Tsentral’no-Chernozemnogo regiona [Cicadas (Homoptera, Cicadina) of the Central Chernozem region] (Cand. Biol. Sci. Diss.). Zoological Institute of Russian Academy of Sciences, St. Petersburg, Russia. [in Russian]
Emelyanov, A. F. (1964). Food specialization of leafhoppers (Auchenorrhyncha) on the material of Central Kazakhstan fauna. Zoologicheskiy zhurnal [Zoological Journal], 43(7), 1000-1009. [in Russian]
