Адаптивність сортів тритикале озимого в умовах Лісостепу України

М. В. Харченко

Анотація


Мета. Визначити рівень пластичності і стабільності за врожайністю сортів тритикале озимого в умовах Лісостепу України залежно від зони їх походження.

Методи. Вимірювально-ваговий (аналіз врожайності), морфофізіологічний (визначення біометричних показників рослин) і математичної статистики (для оцінки достовірності результатів досліджень).

Результати. У 2012 р середнє арифметичне значення врожайності () тритикале озимого склало 5,3 т/га, Хmin – 4,6 т/га, Хmax – 6,1 т/га, R – 1,5 т/га, Cv – 9,4%; в 2013 р. – відповідно 6,0, 4,8, 7,5, 2,7 т/га і 14,4%; за 2014 р. – відповідно 6,9; 5,3; 7,6, 2,3 т/га і 9,3%; за 2015 р. – відповідно 6,4; 4,2; 7,9, 3,7 т/га і 16,7%.

Максимальне значення екологічний індекс мав у 2014 р. (0,75) за врожайності 6,91 т/ га, а найменше – в 2012 р. (-0,85) за врожайності 5,31 т/га.

Висновки. За врожайністю протягом чотирьох років досліджень виділені сорти тритикале озимого Раритет, АДМ 8, Амур, Юкон (Україна), Цекад 90 (Росія), Ранок Білорусь).

Визначено найбільш цінні генотипи, у яких bi перевищує 1, а варіанса стабільності (S2) є несуттєвою, це свідчить про прогресивне збільшення ознаки під впливом поліпшення умов вирощування. Серед них сорти української селекції Бллагодатне, Розівське 6, Степан, Візерунок і Амур.


Ключові слова


тритикале озиме; сорти; урожайність; параметри стабільності

Повний текст:

PDF

Посилання


Riabchun NI. Forming descriptive collections and collections of varieties-etalons by trait of winter hardiness in winter cereals. Selektsiia i Nasinnytstvo – Plant Breeding and Seed Production. 2012; 101: 254-263.

Tsupenko M. Reserves for adoption of intensive technologies. Propozytsiia. 1999; 5: 28-29.

Medvedev AM, Medvedeva LM. On the weakness and advantages of triticale as compared with other cereals. Triticale in theRussia: Materials of meeting section of triticale of RASKhN. Rostov-on-Don. 2008; 3: 140-146.

Grabovets AI. Triticale is crop for the future. Glavnyi Agronom. 2008; 4: 4-6.

Kyrychenko V, Shchypak G. Do not ignore triticale. Zerno i Khlib – Grain and Bread. 2003; 4: 28-29.

Maksimov NG. Triticale. What’s it? Agroohliad. 2004; 3: 17-19.

Zubets MV. Sowing triticale and rye you will be a good manager. Zerno i Khlib – Grain and Bread. 2004; 1: 30-33.

Merezhko AF. Triticale is perspective crop for North-West. Selskokhoziaystvennye Vesti – Agricultural news. 2007; 2: 25.

Technology of flour pastry and bakery products. Ed. by Lysiuk HM. Sumy: Universytetska Knyha; 2009. 464 p.

Shulyndin AF. Triticale is a new grain and forage crop. Kyiv: Urozhai; 1981. 49 p.

Fedorova TO. Development of bread technology of triticale flour: Thesis abstract for Cand. Science (Engineering), 05.18.01. Technology of bakery products and food concentrates. Kyiv. 2004. 21 p.

Bilitiuk AP, Girko VS, Kalenska SM, Andrushkiv MI. Triticale inUkraine. Kyiv; 2004. 376 p.

Gradchaninova OD, Filatenko AA, Rudenko MI. Guidelines on the study of wheat collection.Leningrad: VIR; 1985. 28 p.

Merezhko AF, Udachin RA, Zuyev VE, Filatenko AA. Addition, preserving alive and study of world collection of wheat, Aegilops, and triticale (methodology).St. Petersburg: VIR; 1999. 82 p.

Method of state strain test of crops (grains, cereals and legumes); Ed. by Volkodav VV. Kyiv. 2002; 2: 64-66.

Pakudin VZ. Assessment of the ecological plasticity of varieties. Genetic analysis of quantitative and qualitative traits using mathematical and statistical methods.Moscow: VNIITEISKh; 1973. P. 40-45.

Khangildin VV, Litvinenko NA. Homeostasis and adaptability of winter wheat varieties. Nauchno-tekhnicheskiy Byulleten of All-Union Plant Breeding and Genetics Institute.Odessa. 1981; 39: 8-14.

Finlay KW, Wilkinson GN. The analysis of adaptation in a plant-breeding programme. Aust. J. Agric. Res. 1963; 14(5): 742-754.

Eberhart SA, Russel WA. Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci. 1966; 6(1): 36-40.

Dospekhov BA. Methods of field experiments.Moscow: Agropromizdat; 1985. 351 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Рябчун Н.І. Формування ознакових колекцій та колекцій сортів-еталонів за ознакою зимостійкості у озимих злаків / Н.І. Рябчун  // Селекція і насінництво. – 2012. – Вип. 101. – С. 254–263.

2. Цупенко М. Резерви для впровадження інтенсивних технологій / М. Цупенко // Пропозиція. – 1999. – № 5. – С. 28–29.

3. Медведев A.M. О недостатках и преимуществах тритикале в сравнении с другими зерновыми растениями / A.M. Медведев, Л.М. Медведева // Тритикале России: Мат. заседания секции тритикале РАСХН. – Ростов н/Д, 2008. – Вып. 3. – С. 140–146.

4. Грабовец А.И. Тритикале – культура будущего / А. И. Грабовец // Главный агроном. – 2008. – № 4. – С. 4–6.

5. Кириченко В. Не ігноруйте тритикале / В. Кириченко, Г. Щипак // Зерно і хліб. – 2003. – № 4. – С. 28–29.

6. Максимов Н.Г. Тритикале. Что это такое? / Н.Г. Максимов // Агроогляд. – 2004. – № 3. – С. 17–19.

7. Зубець М.В. Сій тритикале і жито – господарем будеш / М.В Зубець // Зерно і хліб. – 2004. – № 1. – С. 30–33.

8. Мережко А.Ф. Тритикале – перспективная культура для Северо-Запада / А.Ф. Мережко // С.-х. вести. – 2007. –  №  2. –  С. 25.

9. Технологія борошняних кондитерських і хлібобулочних виробів / За заг. ред. Г.М. Лисюк. – Суми : Університетська книга, 2009. –  464 с. 

10. Шулындин А.Ф. Тритикале – новая зерновая и кормовая культура / А.Ф. Шулындин. – К.: Урожай, 1981. – 49 с.

11. Федорова Т.О. Розроблення технології хліба з борошна тритикале: Автореф. … канд. техн. наук, спец. 05.18.01 - технологія хлібопекарських  продуктів та харчових концентратів / Т.О. Федорова. – К., 2004. – 21 с.

12. Тритикале в Україні / А.П. Білітюк, В.С. Гірко, С.М. Каленська, М.І. Андрушків. – К., 2004. – 376 с.

13. Методические указания по изучению коллекции пшеницы / Сост.: О.Д. Градчанинова, А.А. Филатенко, М.И. Руденко. – Л.: ВИР, 1985. – 28 с.

14. Пополнение, сохранение в живом виде и изучение мировой коллекции пшеницы, эгилопса и тритикале: Методические указания / А.Ф. Мережко, Р.А. Удачин, В.Е. Зуев, А.А. Филатенко. – СПб: ВИР, 1999. – 82 с.

15. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп’яні та зернобобові культури); під ред. В.В. Волкодава. – К., 2002. – Вип. 2. – С. 64–66.

16. Пакудин В.З. Оценка экологической пластичности сортов / В.З. Пакудин // Генетический анализ количественных и качественных признаков с помощью математико-статистических методов. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1973. – С. 40–45.

17. Хангильдин В.В. Гомеостатичсность и адаптивность сортов озимой пшеницы / В.В. Хангильдин, Н.А. Литвиненко // Науч.-техн. бюл. ВСГИ. – Одесса, 1981. – Вып. 39 – С. 8–14.

18. Finlay K.W. The analysis of adaptation in a plant-breeding programme / K.W. Finlay, G.N. Wilkinson // Aust. J. Agric. Res. – 1963. – Vol. 14, N 5. – P. 742–754.

19. Eberhart S.A. Stability parameters for comparing varieties / S.A. Eberhart, W.A. Russel // Crop Sci. – 1966. – Vol. 6, N 1. – P. 36–40.

20. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.





ISSN 2518-7910