Екологічна стабільність та пластичність сортів голозерного вівса в умовах Північного Лісостепу України
Ключові слова:
овес голозерний, сорт, натура зерна, маса 1000 зерен, стабільність, пластичністьАнотація
Мета. Визначити взаємодію генотип-середовище в процесі формування врожайності і якості зерна сортів голозерного вівса за показниками стабільності та пластичності.
Методика. Аналіз стабільності і пластичності сортів голозерного вівса за врожайністю і технологічними показниками якості зерна проводили за методикою В. Пакудина, Л. Лопатиной. Об'єкт дослідження – сорти голозерного вівса селекції Носівської СДС Скарб України, Тембр та іноземні Саломон, Самуель, Марафон, Польський голозерний. У польових умовах проводили оцінку тривалості вегетаційного періоду, посухостійкості, стійкості до вилягання.
Результати. Встановлено дію абіотичних факторів середовища на врожайність і технологічні показники якості зерна голозерного вівса. Встановлено, що сорти цієї культури мають середні показники екологічної пластичності та стабільності і можуть різко знижувати врожайність при несприятливих умовах вирощування. На врожайність голозерного вівса вирішальним фактором виявився вплив умов року вирощування (84%), тоді як сортових особливостей – лише 6%. Сорти Саломон і Польський голозерний відрізняються низькими технологічними показниками якості зерна. У носівських сортів Скарб України та Тембр встановлено поєднання середніх показників екологічної пластичності і стабільності врожайності з високими технологічними показниками якості зерна.
Дисперсійний аналіз показав, що на натуру зерна досліджуваних зразків голозерного вівса найбільший вплив мали умови року вирощування (57%), частка впливу сорту склала 13%, взаємодія факторів – 30%. За масою 1000 зерен найбільшою була сортова залежність (64%), вплив року вирощування склав 29%. В утворенні плівчастих зерен частка впливу сортових особливостей становила 26%, найбільшою була залежність від умов вирощування (49%), взаємодія факторів дорівнювала 25%.
Висновки. В умовах зміни клімату значну увагу при створенні нових сортів голозерного вівса необхідно сконцентрувати на вдосконаленні екологічної адаптивності, зокрема посухостійкості, що дасть змогу розширити посівні площі під цією культурою і забезпечить стабільно високу врожайність по роках.
Посилання
Vasyliuk PM. Estimation of stability and plasticity indices of productivity and quality of new varieties of bread winter wheat in the conditions of Forest-Steppe ofUkraine. Sortovyvchennia ta Okhorona Prav na Sorty Roslyn. 2014; 1: 15-18.
Pakudin VZ, Lopatina LM. Estimation of ecological stability and plasticity of crop varieties. Sel’skokhozyaistvennaya biologiya. 1984; 4: 109-113.
Dospekhov BA. Method of field experiments (with basis of statistical processing research results). 5-th edition, additional and revised.Moscow: Agropromizdat; 1985. 351 p.
Rokitskiy PF. Introduction to statistical genetics.Minsk: Vysheyshaya shkola; 1978. 448 p.
Kondratenko EP, Egushova EA, Konstantinova OB. Estimation of the yield capacity, ecological stability and plasticity of new varieties of winter wheat in the conditions of the Forest-Steppe area of the Kemerovo region. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2014; 3: 24-28.
Pakudin VZ. Parameters of estimation of ecological plasticity of varieties and hybrids. The theory of selection in plant populations.Novosibirsk: Nauka; 1976. 189 p.
Khangildin VV, Biryukov SV. A problem of homoeostasis in plant-breedings researches. Genetical and cytological aspects in the selection of agricultural plants: Nauchno-tekhnicheskiy Byulleten VSGI. 1984; 1: 67-76.
Zhuchenko AA. Adaptive system of plant breeding (ecological and genetical bases).Moscow: 2001; 1. 617 p.
Vashchenko VV. An adaptive spring barley breeding in Donbass. Visnyk Dnipropetrovskoho Derzhavnoho Agrarnoho Universytetu. 2004; 1:42-45.
Batalova GA, Lisitsyn EM, Rusakova II. Biology and genetics of oat.Kirov: Zonalnyy NIISKh Severo-Vostoka; 2008. 456 p.
