Вплив норми висіву, попередника та системи удобрення на врожайність пшениці озимої

С. І. Попов, С. В. Авраменко

Анотація


Мета досліджень – визначити оптимальну норму висіву пшениці озимої залежно від системи удобрення та попередника.

Методика. Упродовж 2011–2015 рр. у стаціонарній 9-пільній паро-зерно-просапній сівозміні Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН проводили двофакторний польовий дослід. Чергування культур: 1 – чорний пар; 2 – пшениця озима; 3 – буряки цукрові; 4 – ярі зернові; 5 – горох; 6 – пшениця озима; 7 – кукурудза; 8 – ярі зернові; 9 – соняшник. Польові досліди закладали за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок з урахуванням усіх вимог методики польового досліду. Схема досліду включала сім норм висіву (3,0; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 5,5 та 6,0 млн схожих насінин на 1 га) та чотири фони удобрення (1 – без добрив; 2 – органічний – 30 т/га гною; 3 – органо-мінеральний – 30 т/га гною + N30P30K30; 4 – органо-мінеральний інтенсивний – 30 т/га гною + N90P60K60 в основне внесення). Об’єкт досліджень – сорт пшениці озимої Дорідна селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН. Розміщення ділянок – систематичне, загальна площа ділянок 37,5 м2, облікова – 25,0 м2. Повторність – триразова. Урожайність визначали методом суцільного обмолоту ділянок комбайном «Samро-130» з подальшим перерахунком бункерної ваги на стандартну (14%) вологість та 100% чистоту. Інші агротехнічні заходи загальноприйняті для зони. Спостереження, обліки та аналізи в дослідах проводили згідно із загальноприйнятими методиками.

Результати. Встановлено, що в середньому за роки досліджень на варіантах після чорного пару найвищу врожайність пшениці озимої (5,31 т/га) і найбільшу її стабільність забезпечила органічна система добрива (післядія гною). При цьому частка впливу норми висіву на формування врожайності після попередника чорний пар становила 9%. Таким чином, після чорного пару найбільш оптимальними для пшениці м'якої озимої на удобрених фонах були норми висіву насіння 5,5-6,0 млн/га, а на неудобренному фоні і при послядії гною - 5,0-5,5 млн/га. Встановлено, що після гороху на варіанті без добрив оптимальною була норма висіву 5,0-6,0 млн/га, при якій максимально поєднувалися висока врожайність (в середньому 4,88-5,06 т/га) і найбільша її стабільність за роки досліджень.

Висновки. 1. Найбільш високою та стабільною за роками після чорного пару на сівозмінному (без добрив) та органічному (післядія гною, 30 т/га) фонах живлення врожайність пшениці озимої була за норми 5,0–5,5 млн/га, а за органо-мінеральної (фон + N30P30K30) та інтенсивної органо-мінеральної (фон + N90P60K60) систем удобрення – за норми 5,5–6,0 млн/га.

2. Після попередника горох на зерно на всіх фонах вирощування максимальну та найбільш стабільну врожайність пшениці озимої (в середньому 3,40–5,14 т/га) забезпечили норми висіву від 5,0 до 6,0 млн/га.

3. Незалежно від попередника та системи удобрення найнижчий рівень урожайності пшениці озимої одержано за норми висіву в межах 3,0–4,5 млн/га.

4. У цілому за роки досліджень частка впливу норми висіву на формування врожайності пшениці озимої після попередників чорний пар та горох становила відповідно 9 та 8%.


Ключові слова


пшениця озима; врожайність; норма висіву; попередник; система удобрення

Повний текст:

PDF

Посилання


Lykhochvor VV. Agrobiological grounds of winter wheat yield formation in the conditions of the Ukrainian Western Forest-Steppe: Thesis for Doctor Sci. (Agriculture): 06.01.09 / Volodymyr Volodymyrovych Lykhochvor. Lviv; 2004. 445 p.

Popov SI, Manko K, Bielienikhina A, Avramenko S. The influence of seeding rate on yield of winter wheat. Ahrobiznes sohodni – Agribusiness Today. 2013; 17: 26-29.

Lykhochvor VV. The formula to calculate seeding rates for cereals at resource-saving technologies. Zernovye kultury – Cereal Crops. 2000; 2: 9-11.

Mostipan MI, Liman PB, Savranchuk VV. The survival of plants and yield of winter wheat depending on the seeding rates in the Northern Steppe of Ukraine. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu – Collection of Scientific Works of Uman State Agrarian University. 2005; 61(1): 184-193.

Lykhochvor VV, Petrychenko VF. Plant Growing. Modern Intensive Technologies of Cultivation of Major Field Crops. Lviv: NVF «Ukrainski tekhnolohii»; 2006. 730 p.

Dospekhov BA. Methods of Field Experiment.Moscow: Kolos; 1979. 416 p.

Litun PP, Kostromitin VM, Bondarenko LV. Guidelines for Studying Variety Agrotechniques in Breeding Centers.Moscow: VASKhNIL; 1984. 32 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Лихочвор В.В. Агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці в умовах Західного Лісостепу України: дис. … доктора с.-г наук : 06.01.09 / Володимир Володимирович Лихочвор. – Львів, 2004. – 445 с.

2. Вплив норми висіву на урожайність пшениці озимої / [С. Попов, С. Авраменко, К. Манько, А. Бєлєніхіна] // Агробізнес сьогодні. – 2013. – № 17 (264). – С. 26–29.

3. Лихочвор В.В. Формула расчета норм высева зерновых культур при ресурсосберегающей технологии / В.В. Лихочвор // Зерновые культуры. – 2000. – № 2. – С. 9–11.

4. Мостіпан М.І. Виживання рослин та врожайність озимої пшениці залежно від норм висіву в північному Степу України / М.І. Мостіпан, П.Б. Ліман, В.В. Савранчук // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. – Умань, 2005. – Вип. 61, ч. 1. – С. 184–193.

5. Лихочвор В.В. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур / В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко. – Львів: НВФ «Українські технології», 2006. – 730 с.

6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. – М.: Колос, 1979. – 416 с.

7. Литун П.П. Методические рекомендации по изучению сортовой агротехники в селекцентрах / П.П. Литун, В.М. Костромитин, Л.В. Бондаренко. – М.: ВАСХНИЛ, 1984. – 15 с.




ISSN 2518-7910