Фізіологічні показники рослин пшениці озимої за ураження збудниками хвороб
Ключові слова:
пшениця озима, інтенсивність дихання, електропровідність, борошниста роса, септоріоз листя, ураженняАнотація
Мета. Визначити інтенсивність дихання і електропровідність листків рослин сортів пшениці озимої, різних за стійкістю та з різним ураженням листковими хворобами.
Методика. Дослідження проводили на різних за стійкістю до хвороб сортах Подолянка і Мирлєна Для отримання різного ступеня ураження рослини на початку виходу у трубку обприскували фунгіцидом Фалькон 460 ЕС з різною нормою витрати. Інтенсивність дихання визначали за допомогою респіраційного апарата І.М. Толмачова. Вихід електролітів визначали за опором розчинів. Для аналізу результатів використовували відношення провідності живих і відмерлих після кип'ятіння тканин.
Результати. Поглинання кисню листками рослин сорту Подолянка, ураженими борошнистою росою на рівні 3-25%, було на 0,22-0,30 мл/год менше в порівнянні зі здоровими, а сорту Мирлєна при ураженні 5-40% - на 0,16- 0,36 мл/год. Зі збільшенням ступеня ураження септоріозом листя інтенсивність дихання також зменшувалася у обох сортів.
При ураженні борошнистою росою рослин в період виходу в трубку сортів Подолянка (0,5-10%) і Мирлєна (0,5-20%) електропровідність склала 35,0-45,4 і 36,4-46,5%, неуражених – 32,6 і 35,3% відповідно. При ураженні сорту Подолянка септоріозом на рівні 3-10% електропровідність листків склала 47,8-54,2%, здорових –36,4%, у сорту Мирлєна, уражених від 2 до 8%, вона була на рівні 52,5-58,7%, здорових – 48,6%.
Висновки. При збільшенні ступеня ураження хворобами рослин пшениці озимої зменшується інтенсивність дихання і зростає електропровідність клітинних мембран. У більш стійких сортів пшениці озимої при зростанні ступеня ураження відповідними збудниками хвороб фізіологічні показники рослин змінюються меншою мірою
Посилання
Parpan VI, Mylenka MM. Methodological aspects of the evaluation of ecological conditions of urbanized and anthropologically altered territories. Visnyk ofDnipropetrovskUniversity. Biology, ecology. 2010; 18 (2): 61-68.
Holovko TK. Respiration and productivity of red clover, oats and potatoes. Fiziologiya i Biokhimiya Kultiviruemykh Rastreniy – Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants. 1987; 19 (4): 334-341.
Horodnii MM, Melnychuk SD, Honchar OM, Kalenskyi VP, Yashchenko LA, Shaturskyi YaP, Bykin AV, Zalizovskyi VS, Borysiuk BV. Applied Biochemistry and Quality Management of Crop Production Output. Kyiv: Aristey; 2006. 484 p.
Mikhlin DM. Biochemistry of Cell Respiration.Moscow: Izdatelstvo AN SSSR; 1960. 416 p.
Bakh AN. Collected Works on Chemistry and Biochemistry.Moscow: IzdatelstvoAN SSSR; 1950. 50 p.
James WO. Plant Respiration:Moscow: Izdatelstvo Inostrannaya Literatura; 1956. 440 p.
Grodzinskyi DM, Popovych OI. The intensity of respiration in plant representatives of various types of strategies. Ukrainian Botanical Journal. 1988; 45 (3): 21-24.
Arnone III JA, Kŏrner Ch. Temperature adaptation and acclimation potential of leaf dark respiration in two species of Ranunculus from warm and cold habitats. Arct. Alp. Res. 1977; 29 (1): 122-125.
Kallis A, Kull K. Change of component of dark respiration during the growing period and their relationship with the growing of barley plants. Produkce biomasy a tvorba vynosy polnich plodin. Praha: Agroproject; 1977. P. 81-90.
Aliev DA. Photosynthetic Activity, Mineral Nutrition, and Plant Productivity.Baku: Elm; 1974. 335 p.
Andrianova YuYe,TarchevskiyIA.Chlorophyll and Plant Productivity.Moscow: Nauka; 2000. 135 p.
Peresypkin VF, Pozhar ZA, Kornienko AS. Diseases of Industrial Crops.Moscow: Agropromizdat; 1986. 317 p.
Godnev TN. Chlorophyll, its Structure and Synthesis in Plants. Minsk: Izdatelstvo AN BSSR; 1963. 123 p.
Rubin BA, Ladyhina ME. Physiology and Biochemistry of Plant Respiration.Moscow: Izdatelstvo Moskovskogo Universiteta; 1974. 512 p.
Torop VV. The use of electrometric techniques in horticulture. In: Problems in the Monitoring Horticulture. Kyiv: Agrarna Nauka; 2003. P. 145-154.
Prykhodko MV, Bulakh AA, Kozhukhalo VYe, Varavkin VO. Ethamon – a highly effective growth regulator. Naukovyi Visnyk ofNationalAgrarianUniversity. 1997; 2: 32-34.
Gamburg KZ. Phytohormones and cells. In: Plant Growth Regulator and Nucleic Metabolism.Moscow: Nauka; 1970. P. 39-79.
Hrytsaienko ZM, Hrytsaienko AO, Karpenko VP. Methods of Biological and Agrochemical Research of Plants and Soils. Kyiv: ZAT «NIChLAVA»; 2003. 320 p.
GrihoryukIA, Nizhnik TP, Feoktistov PA. Effect of high temperature stress on electrolyte exosmosis and water deficit in winter wheat leaves. Fiziologiya i Biokhimiya Kultiviruemykh Rastreniy – Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants. 2003; 35(1): 75-78.
