Варіабельність господарських ознак у гібридних поколіннях пшениці м’якої озимої за дії мутагенів
Ключові слова:
пшениця озима, гібридна комбінація, покоління, довжина стебла, кількість зерен у колосі, маса зерна з головного колоса, маса 1000 зерен, мутаген, концентраціяАнотація
Мета. Встановити розмах варіювання кількісних ознак (довжина стебла, кількість зерен у головному колосі, маса зерна з головного колоса, маса зерна з рослини і маса 1000 зерен) у гібридно-мутантних популяціях F2M1-F5M4 пшениці м'якої озимої під впливом мутагенів. Виділити варіанти обробки, в яких варіабельність даних ознак простежується до покоління F5M4.
Матеріал і методика. Дослідження проводили в 2010-2014 рр. на гібридно-мутантних популяціях F2M1-F5M4 пшениці м'якої озимої за методикою Г.В. Гуляєва, А.П. Дубініна. Хімічними мутагенами обробляли сухе насіння гібридів першого покоління. Використовували N-нітрозо-N-етил-сечовину (НЕС-0,01%), N-нітрозо-N-метил-сечовину (НМС-0,0125%), диметилсульфат (ДМС-0,0125%).
Результати. Визначали польову схожість насіння і перезимівлю рослин в F1M1 для порівняльної оцінки реакції насіння гібрида на дію різних мутагенів при різних концентраціях. Підвищення польової схожості виявлено при застосуванні мутагена НЕС-0,01% в гібридних комбінаціях Богдана / Станична, Ювілейна 100 / Золотоколоса, Tilek / Панна. Під впливом мутагена ДМС-0,0125%, навпаки, знижувалися польова схожість і відсоток перезимівлі. При обробці мутагенами насіння гібридів F1 у гібридних комбінаціях F3М2-F5М4 збільшувався діапазон мінливості довжини стебла залежно від генотипу, умов року і мутагена. Найбільша варіабельність за ознакою «довжина стебла» простежується в гібридних популяціях F4M3, але в гібридної комбінації Tilek / Панна в варіанті з обробкою мутагенів НМС-0,0125% максимальний коефіцієнт варіації відзначали в F5M4. Відбори за цією ознакою в гетерогенних гібридно-мутантних популяціях доцільно починати в більш пізніх поколіннях, оскільки частка короткостеблових рослин зростала в залежності від використаного мутагена. Виявлено розширення меж варіювання за ознаками продуктивності (озерненість і маса зерна з головного колоса, маса зерна з рослини і маса 1000 зерен) у варіантах з обробкою мутагенами НЕС-0,01% і ДМС-0,0125%.
Висновки. Встановлено, що дія хімічних мутагенів НЕС 0,01%, НМС 0,0125% і ДМС 0,0125% на насіння F1 сприяє розширенню діапазону мінливості в наступних поколіннях за показниками продуктивності в порівнянні з варіантом без обробки. Виділено варіанти обробки, при яких варіабельність даних ознак простежується в F3M2-F5M4.
Посилання
Sytnyk VP. Scientific provision of competitive grain production in Ukraine. Zbirnyk Naukovykh Prats of Institute of Agriculture UAAN (Special Edition). Kyiv: EKMO; 2004. P. 5-9.
Petrychenko VF, Bezuhlyi MD, Zhuk VM, Ivashchenko OO. New Strategy of Production of Grains and Oilseed Crops in Ukraine. Kyiv: Agrarna Nauka; 2012. 48 p.
What cereal crops should be seeded? Agrarnyi Tyzhden. Ukraina – Agrarian Week. Ukraine 2015; 1/2: 39.
Morgun VV, Logvinenko VF. Wheat Mutative Breeding. Kiev: Naukova Dumka; 1995. 626 p.
Eyges NS, Volchenko GA, Kuznetsova NL, Weisfeld LI, Artamonov VD, Volchenko SG. Chemical mutagenesis is effective I.A. Rapoport’s method in the creation of genetic and breeding material with winter wheat. Trudy po Prikladnoy Botanike, Genetike i Selektsii – Works of Applied Botany, Genetics and Breeding. 2009; 166: 321-327.
Vlasenko VA, Kochmarskyi VS, Koliuchyi VT, Kolomiiets LA, Khomenko SO, Solona VY. Breeding Evolution of Myronivka Wheats. Myronivka; 2012. 330 p.
Litvinenko NA. Variability of varieties and hybrids of bread winter wheat influenced by chemical mutagens and its breeding value. Thesis Abstract for Cand. Sci. (Agriculture), 06.01.05. Odessa; 1975. 25 p.
Gulyaev GV, Dubinin AP. Breeding and seed production of field crops with the basics of genetics. Moscow: Kolos; 1980. 374 p.
Zoz NN. Methodology of using chemical mutagens in breeding of agricultural plants. Mutational Breeding. Moscow: Nauka; 1968. P. 217-230.
Dospekhov BA. Methods of field experiments. Moscow: Agropromizdat; 1985. 351 p.
Larchenko KA, Morgun VV. Heritable variability of maize when affected with of ultra-low doses of mutagens. Fiziologiya i Biokhimiya Kultiviruemykh Rastreniy – Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants. 2002; 34(2): 102-107.
Zakharenko ZP. On the nature of the variability of winter wheat varieties under the influence of chemical mutagens and gamma rays: Thesis Abstract for Cand. Sci. (Agriculture), 06.01.05. Gorki; 1971. 27 p.
Marynka SM, Khomenko SO, Shelepov VV, Vlasenko VA. Field germination and length of the growing period of winter wheat F1M1. Naukovo-tekhnichnyi Biuleten of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat UAAS. Kyiv: Agrarna Nauka. 2002; 2: 54-63.
Likhochvor VV. Productivity and yield components of winter wheat. Zerno – Grain. 2008; 7: 24-28.
Mangova M, Rachovska G. Technological characteristics of newly developed mutant common winter wheat lines. Plant, Soil and Environ. 2004; 50/2: 84-87.
