Адаптивність сортів тритикале озимого в умовах Лісостепу України
Ключові слова:
тритикале озиме, сорти, урожайність, параметри стабільностіАнотація
Мета. Визначити рівень пластичності і стабільності за врожайністю сортів тритикале озимого в умовах Лісостепу України залежно від зони їх походження.
Методи. Вимірювально-ваговий (аналіз врожайності), морфофізіологічний (визначення біометричних показників рослин) і математичної статистики (для оцінки достовірності результатів досліджень).
Результати. У 2012 р середнє арифметичне значення врожайності () тритикале озимого склало 5,3 т/га, Хmin – 4,6 т/га, Хmax – 6,1 т/га, R – 1,5 т/га, Cv – 9,4%; в 2013 р. – відповідно 6,0, 4,8, 7,5, 2,7 т/га і 14,4%; за 2014 р. – відповідно 6,9; 5,3; 7,6, 2,3 т/га і 9,3%; за 2015 р. – відповідно 6,4; 4,2; 7,9, 3,7 т/га і 16,7%.
Максимальне значення екологічний індекс мав у 2014 р. (0,75) за врожайності 6,91 т/ га, а найменше – в 2012 р. (-0,85) за врожайності 5,31 т/га.
Висновки. За врожайністю протягом чотирьох років досліджень виділені сорти тритикале озимого Раритет, АДМ 8, Амур, Юкон (Україна), Цекад 90 (Росія), Ранок Білорусь).
Визначено найбільш цінні генотипи, у яких bi перевищує 1, а варіанса стабільності (S2) є несуттєвою, це свідчить про прогресивне збільшення ознаки під впливом поліпшення умов вирощування. Серед них сорти української селекції Бллагодатне, Розівське 6, Степан, Візерунок і Амур.
Посилання
Riabchun NI. Forming descriptive collections and collections of varieties-etalons by trait of winter hardiness in winter cereals. Selektsiia i Nasinnytstvo – Plant Breeding and Seed Production. 2012; 101: 254-263.
Tsupenko M. Reserves for adoption of intensive technologies. Propozytsiia. 1999; 5: 28-29.
Medvedev AM, Medvedeva LM. On the weakness and advantages of triticale as compared with other cereals. Triticale in theRussia: Materials of meeting section of triticale of RASKhN. Rostov-on-Don. 2008; 3: 140-146.
Grabovets AI. Triticale is crop for the future. Glavnyi Agronom. 2008; 4: 4-6.
Kyrychenko V, Shchypak G. Do not ignore triticale. Zerno i Khlib – Grain and Bread. 2003; 4: 28-29.
Maksimov NG. Triticale. What’s it? Agroohliad. 2004; 3: 17-19.
Zubets MV. Sowing triticale and rye you will be a good manager. Zerno i Khlib – Grain and Bread. 2004; 1: 30-33.
Merezhko AF. Triticale is perspective crop for North-West. Selskokhoziaystvennye Vesti – Agricultural news. 2007; 2: 25.
Technology of flour pastry and bakery products. Ed. by Lysiuk HM. Sumy: Universytetska Knyha; 2009. 464 p.
Shulyndin AF. Triticale is a new grain and forage crop. Kyiv: Urozhai; 1981. 49 p.
Fedorova TO. Development of bread technology of triticale flour: Thesis abstract for Cand. Science (Engineering), 05.18.01. Technology of bakery products and food concentrates. Kyiv. 2004. 21 p.
Bilitiuk AP, Girko VS, Kalenska SM, Andrushkiv MI. Triticale inUkraine. Kyiv; 2004. 376 p.
Gradchaninova OD, Filatenko AA, Rudenko MI. Guidelines on the study of wheat collection.Leningrad: VIR; 1985. 28 p.
Merezhko AF, Udachin RA, Zuyev VE, Filatenko AA. Addition, preserving alive and study of world collection of wheat, Aegilops, and triticale (methodology).St. Petersburg: VIR; 1999. 82 p.
Method of state strain test of crops (grains, cereals and legumes); Ed. by Volkodav VV. Kyiv. 2002; 2: 64-66.
Pakudin VZ. Assessment of the ecological plasticity of varieties. Genetic analysis of quantitative and qualitative traits using mathematical and statistical methods.Moscow: VNIITEISKh; 1973. P. 40-45.
Khangildin VV, Litvinenko NA. Homeostasis and adaptability of winter wheat varieties. Nauchno-tekhnicheskiy Byulleten of All-Union Plant Breeding and Genetics Institute.Odessa. 1981; 39: 8-14.
Finlay KW, Wilkinson GN. The analysis of adaptation in a plant-breeding programme. Aust. J. Agric. Res. 1963; 14(5): 742-754.
Eberhart SA, Russel WA. Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci. 1966; 6(1): 36-40.
Dospekhov BA. Methods of field experiments.Moscow: Agropromizdat; 1985. 351 p.
